За дослідження в галузі перекисних сполук, узагальнених у праці «Исследования над перекисями», Л.В. Писаржевського, ще магістра, та його наставника професора П.Г. Мелікова удостоєно Ломоносівської премії. На початку XX століття у Дніпропетровську зароджується наукова школа Л.В. Писаржевського. Напрямок її досліджень — електронна хімія.
Основні праці школи Л.В. Писаржевського присвячено властивостям та будові перекисів і надкислот, дослідженню впливу розчинника на хімічну рівновагу та вільну енергію хімічних реакцій, проблемам хімії з точки зору електронних уявлень. Л.В. Писаржевський створив основи електронної теорії окислювально-відновлювальних реакцій, запропонував теорію гальванічного елементу, яка враховує термодинамічну рівновагу між іонами та електронами в металі, заклав основи електронної теорії гетерогенного каталізу.
З науковою школою Л.В. Писаржевського пов’язана діяльність низки відомих учених Інституту фізичної хімії. Це фундаментальні праці академіка АН України О.І. Бродського та його школи з хімії ізотопів; академіка АН України В.А. Ройтера з питань каталізу, зокрема проблеми передбачення каталітичної дії, кінетики і механізму гетерогенного каталізу; Я.Б. Гороховатського з каталізу в рідкій фазі; Г.І. Голодця з кінетики і механізму реакцій гетерогенно-каталітичного окиснення; Л.І. Бударіна з кінетики та механізму швидких реакцій комплексоутворення; М.В. Полякова з теорії гетерогенно-гомогенного каталізу; Б.Я. Даїна з механізму фотопереносу електрона та ін.
За дослідження в галузі перекисних сполук, узагальнених у праці «Исследования над перекисями», Л.В. Писаржевського, ще магістра, та його наставника професора П.Г. Мелікова удостоєно Ломоносівської премії. На початку XX століття у Дніпропетровську зароджується наукова школа Л.В. Писаржевського. Напрямок її досліджень — електронна хімія.
Основні праці школи Л.В. Писаржевського присвячено властивостям та будові перекисів і надкислот, дослідженню впливу розчинника на хімічну рівновагу та вільну енергію хімічних реакцій, проблемам хімії з точки зору електронних уявлень. Л.В. Писаржевський створив основи електронної теорії окислювально-відновлювальних реакцій, запропонував теорію гальванічного елементу, яка враховує термодинамічну рівновагу між іонами та електронами в металі, заклав основи електронної теорії гетерогенного каталізу.
З науковою школою Л.В. Писаржевського пов’язана діяльність низки відомих учених Інституту фізичної хімії. Це фундаментальні праці академіка АН України О.І. Бродського та його школи з хімії ізотопів; академіка АН України В.А. Ройтера з питань каталізу, зокрема проблеми передбачення каталітичної дії, кінетики і механізму гетерогенного каталізу; Я.Б. Гороховатського з каталізу в рідкій фазі; Г.І. Голодця з кінетики і механізму реакцій гетерогенно-каталітичного окиснення; Л.І. Бударіна з кінетики та механізму швидких реакцій комплексоутворення; М.В. Полякова з теорії гетерогенно-гомогенного каталізу; Б.Я. Даїна з механізму фотопереносу електрона та ін.