Видатний український вчений Володимир Арсенійович Макара народився 15 березня 1945 р. у м. Києві в родині науковців. Успішно закінчивши у 1967 р. Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, того ж року вступив до аспірантури. Свою кандидатську присвятив дослідженню динамічної поведінки дислокацій у радіаційно опромінених лужно-галоїдних крис­талах, яку блискуче захистив у 1971 р. Свій трудовий шлях молодий вчений розпочав у рідній альма-матер: спочатку був науковим співробітником фізичного факультету, а після обрання завідувачем кафедри природничих дисциплін перейшов працювати на підготовче відділення, яке очолив у 1986 р. Саме тут, активно займаючись науково-дослідною роботою, Володимир Макара проявляє себе не лише як прогресивна людина, видатний вчений, але і як талановитий викладач та педагог. У 1986 р. він захистив докторську дисертацію, присвячену досить актуальній на той час проблемі — еволюції дислокаційної структури в шарах кремнієвих систем у процесі виготовлення напівпровідникових приладів мікр­о­електроніки. Ця робота «першопрохідця» мала важливе прикладне значення й отримала Державну премію України в галузі науки і техніки, лауреатом якої у складі авторського колективу професор В.А. Макара став у 1987 р. Вже наступного року його обирають завідувачем кафедри фізики металів фізичного факультету, а через два роки, у березні, призначають проректором з наукової роботи Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1992 р. Володимира Арсенійовича Макару обирають до складу Національної академії наук України. В цей же період він стає керманичем визнаної в усьому світі наукової школи університету — «Фізичне матеріалознавство неоднорідних систем». Нау­кові засади школи складають фун­даментальні дослідження, спрямовані на встановлення­ взаємозв’язку між атомною та електронною­ структурою і фізичними властивостями мікро­кристалічних, нанокристалічних та аморфних неоднорідних матеріалів. У 2010 р. обраний генеральним директором — віце-президентом корпорації «Науковий парк Київського національного університету імені Тараса Шевченка». Під керівництвом професора В.А. Макари 19 аспірантів та пошукачів захистили кандидатські дисертації, 4 – докторські. Творчим надбанням вченого В.А. Макари є понад 330 друкованих робіт (з них 4 монографії, 10 підручників та навчальних посібників), які обговорювались на міжнарод­них конференціях, високо оцінені фахівцями як в Україні, так і за її межами. Серед най­відоміших — монографія «Зв’язок між електронною структурою атомів, кристалічною структурою і магнітними властивостями в металах» (у співавторстві, 1995). Серед відзнак Володимира Арсенійовича – Почесна грамота Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом» (2004); почесне звання «Заслужений професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка» (2009); Почесна грамота Голосіївської районної державної адміністрації м. Києва, а також Почесна грамота «За особливо видатні заслуги перед Київським національним університетом імені Тараса Шевченка».