Михайло Іванович Рищенко належить до когорти знаних українських вчених, вихованців все­світньо відомої наукової школи «Фізико-хімічні основи створення нових жаростійких неорганічних матеріалів та покриттів», засновану в 1924 р. видатним вченим П.П. Будніковим та продовжену професором Г.В. Куколєвим, академіком НАН України А.С. Бережним, професором Л.Д. Свірським і нині очолювану М.І. Рищенко. Народився Михайло Іванович 21 грудня 1937 р. в с. Стила Старобешівського району Донецької області. Середню освіту отримав у Тельманівській середній школі, яку закінчив із срібною медаллю у 1955 р. і одразу вступив до Харківського політехнічного інституту. Навчання в інституті припало на часи великих трудових звершень в країні – освоєння цілини, будівництво великих підприємств та інших комсомольських будівництв. Не залишився осторонь Михайло Іванович, він брав участь в освоюванні цілини у 1956 р., за що був відзначений грамотою ЦК ВЛКСМ. Отримавши кваліфікацію інженера-технолога за фахом «хімічна технологія силікатів», за направленням працював на підприємстві. У 1963 р. М.І. Рищенко зарахований в аспірантуру Харківського політехнічного інституту. Тут молодий вчений сформувався як дослідник з оригінальним науковим мисленням і яскравими педагогічними здібностями. В 1967 р. він захищає кандидатську, а в 1983 р. — докторську дисертації. Подальше трудове життя Михайла Івановича нерозривно пов’язане з Харківським політехнічним інститутом. Однак він постійно підвищував рівень знань, освоював передові методи дослідницької і педагогічної роботи проходячи стажування в провідних вищих навчальних закладах Італії, Германії, Чехії і Словакії, Австрії, Китаю та інших країн. Зараз в межах міжнародного співробітництва плідно працює з науковцями Германії та Австрії. З 1984 р. по теперішній час очолює кафедру технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей, керує науковою школою, у 1991—2006 рр. виконував обов’язки декана факультету технології неорганічних речовин. Наукова школа нині представлена різними нау­ковими напрямами: розробка фізико-хімічних основ синтезу поліфункціональних матеріалів і покриттів широкого спектру застосування; низькотемпературний синтез наноутворень та порошків тугоплавких неметалевих сполук і створення на цій основі композиційних матеріалів; розробка жаростійких склокерамічних та склоемалевих композиційних покриттів для захисту металів від корозії; фізико-хімічні основи створення в’яжучих матеріалів спеціального призначення та ін. М.І. Рищенко автор понад 300 наукових праць, серед яких 85 винаходів та патентів, 5 монографій та навчальних посібників.Під його особистим керівництвом підготовлено 22 кандидати та 3 доктора наук. Громадська діяльність Михайла Івановича пов’я-зана з працею в експертних радах з хімічної технології ВАК України, спеціалізованої наукової ради з захисту докторських дисертацій, в робочій групі МОН України з розробки стандартів вищої освіти та ін. Приймає активну участь у видавничій діяльності як член редколегії або редактор фахових видань. За значні досягнення в науковій та педагогічній діяльності М.І. Рищенко відзначений низкою нагород, зокрема грамотою Верховної Ради України, знаками «Відмінник освіти» та «Заслужений працівник освіти», медалями «Ветеран труда» та «За трудовую доблесть». Йому присвоєне звання почесного професора Українського державного хіміко-технологічного університету (Дніпропетровськ). Життєве кредо: «Відповідальність, працьовитість, коректність» проходить червоною ниткою через його наукову, педагогічну та громадську роботу. Разом з дружиною виховали сина, мають онука.