Відділи кристалізації в наукових установах стали тими центрами, які об’єднували навколо В.І. Данилова талановиту молодь і були основою для формування його наукової школи. В.І. Данилова вирізняли висока експериментальна майстерність, критичне ставлення до результатів власних робіт, чіткість узагальнень, прагнення до вдосконалення методики дослідження й чистоти експерименту, широкий діапазон наукових інтересів, комплексна розробка актуальних проблем металознавства з використанням найбільш досконалих методів досліджень, піонерний характер робіт, тісний зв’язок із практикою.
Наукові праці В.І. Данилова присвячено в основному рентгенографічному дослідженню будови рідин, зокрема рідких металів та сплавів, та вивченню процесів кристалізації. В.І. Данилову та його учням вдалося успішно використати рентгенівські промені для дослідження структури рідин завдяки створеній ними методиці одержання й розшифровки рентгенограм рідин на спеціальній апаратурі. Вже тоді лабораторія В.І. Данилова посіла чільне місце у вивченні молекулярної структури рідкої фази.
Іншим основним напрямком робіт В.І. Данилова та його учнів було дослідження кристалізації рідин. Вирішено низку принципових питань переходу речовин з рідкої фази у тверду, з’ясовано фізику зародження центрів кристалізації в рідкій фазі, вплив на цей процес різних факторів. Дослідження В.І. Данилова 1930—1940 рр. з кристалізації значно вплинули на фізику металів і металургію та успішно розвивалися в подальшому його учнями в Інституті металофізики АН України (А.С. Лашко, Д.Е. Овсієнко, А.В. Романова), Інституті фізики металів і металознавства в Москві (А.М. Зубко, Д.С. Каменецька, В.Е. Неймарк), Дніпропетровському металургійному інституті (І.В. Радченко), Київському державному університеті (О.З. Голик, А.Ф. Скришевський).
Відділи кристалізації в наукових установах стали тими центрами, які об’єднували навколо В.І. Данилова талановиту молодь і були основою для формування його наукової школи. В.І. Данилова вирізняли висока експериментальна майстерність, критичне ставлення до результатів власних робіт, чіткість узагальнень, прагнення до вдосконалення методики дослідження й чистоти експерименту, широкий діапазон наукових інтересів, комплексна розробка актуальних проблем металознавства з використанням найбільш досконалих методів досліджень, піонерний характер робіт, тісний зв’язок із практикою.
Наукові праці В.І. Данилова присвячено в основному рентгенографічному дослідженню будови рідин, зокрема рідких металів та сплавів, та вивченню процесів кристалізації. В.І. Данилову та його учням вдалося успішно використати рентгенівські промені для дослідження структури рідин завдяки створеній ними методиці одержання й розшифровки рентгенограм рідин на спеціальній апаратурі. Вже тоді лабораторія В.І. Данилова посіла чільне місце у вивченні молекулярної структури рідкої фази.
Іншим основним напрямком робіт В.І. Данилова та його учнів було дослідження кристалізації рідин. Вирішено низку принципових питань переходу речовин з рідкої фази у тверду, з’ясовано фізику зародження центрів кристалізації в рідкій фазі, вплив на цей процес різних факторів. Дослідження В.І. Данилова 1930—1940 рр. з кристалізації значно вплинули на фізику металів і металургію та успішно розвивалися в подальшому його учнями в Інституті металофізики АН України (А.С. Лашко, Д.Е. Овсієнко, А.В. Романова), Інституті фізики металів і металознавства в Москві (А.М. Зубко, Д.С. Каменецька, В.Е. Неймарк), Дніпропетровському металургійному інституті (І.В. Радченко), Київському державному університеті (О.З. Голик, А.Ф. Скришевський).