Це була неординарна, надзвичайно талановита, ерудована, з феноменальною пам’яттю особистість, яка генерувала ідеї; чудовий організатор, керівник і педагог. Водночас це людина надзвичайно скромна, проста у спілкуванні, демократична, з почуттям гумору, яка завжди допомагала.
В.М. Глушков створив авторитетну наукову школу.
Саме в ній було одержано фундаментальні результати в галузі теоретичної кібернетики, розробки та застосування електронних обчислювальних машин та інших кібернетичних пристроїв, реалізовано низку програм створення багатьох зразків обчислювальної техніки, систем керування та обробки даних, закладено передумови сприйняття суспільством концепції його інформатизації, побудови її інфраструктури та впровадження в життя.
Одним з основних напрямів досліджень В.М. Глушкова була теорія автоматів і проектування обчислювальних машин. Йому належить заслуга створення загальної теорії цифрових автоматів, що мала першорядне значення для синтезу кібернетичних систем та ЕОМ.
У 1962 р. групою інженерів на чолі з ним було одержано авторське свідоцтво на обчислювальну машину, яка апаратно реалізувала мову АЛГОЛ-60, а у 1966 р. завершено розробку технічного проекту ЕОМ «Україна» зі структурною інтерпретацією мови високого рівня, що випередила багато ідей американських великих ЕОМ 1970-х рр. Концепції, закладені в основу цього проекту, розроблено вперше саме в Україні. Апаратну реалізацію мов високого рівня вдалося повністю здійснити в малих ЕОМ серії МИР.
Ще одним із напрямків досліджень школи В.М. Глушкова були автоматизовані системи керування. Разом зі своїми учнями та соратниками він виконав розробку відповідної теорії, засобів програмного забезпечення та спеціальних технічних засобів керування технологічними процесами в металургії, хімічній, суднобудівній промисловості та мікроелектроніці, а також систем організаційного управління.
Школу В.М. Глушкова представляють академіки та члени-кореспонденти АН України О.О. Бакаєв, Ю.М. Єрмольєв, І.М. Коваленко, В.М. Кунцевич, О.А. Летичевський, Б.М. Малиновський, Т.П. Мар’янович, B.C. Михалєвич, А.О. Морозов, Б.М. Пшеничний, В.Н. Редько, І.В. Сергієнко, В.І. Скуріхін, А.О. Стогній, Н.З. Шор, К.Л. Ющенко та ін.
В.М. Глушков не тільки не заважав становленню інших кібернетичних шкіл, а й своєю діяльністю сприяв їх розвитку.
Це була неординарна, надзвичайно талановита, ерудована, з феноменальною пам’яттю особистість, яка генерувала ідеї; чудовий організатор, керівник і педагог. Водночас це людина надзвичайно скромна, проста у спілкуванні, демократична, з почуттям гумору, яка завжди допомагала.
В.М. Глушков створив авторитетну наукову школу.
Саме в ній було одержано фундаментальні результати в галузі теоретичної кібернетики, розробки та застосування електронних обчислювальних машин та інших кібернетичних пристроїв, реалізовано низку програм створення багатьох зразків обчислювальної техніки, систем керування та обробки даних, закладено передумови сприйняття суспільством концепції його інформатизації, побудови її інфраструктури та впровадження в життя.
Одним з основних напрямів досліджень В.М. Глушкова була теорія автоматів і проектування обчислювальних машин. Йому належить заслуга створення загальної теорії цифрових автоматів, що мала першорядне значення для синтезу кібернетичних систем та ЕОМ.
У 1962 р. групою інженерів на чолі з ним було одержано авторське свідоцтво на обчислювальну машину, яка апаратно реалізувала мову АЛГОЛ-60, а у 1966 р. завершено розробку технічного проекту ЕОМ «Україна» зі структурною інтерпретацією мови високого рівня, що випередила багато ідей американських великих ЕОМ 1970-х рр. Концепції, закладені в основу цього проекту, розроблено вперше саме в Україні. Апаратну реалізацію мов високого рівня вдалося повністю здійснити в малих ЕОМ серії МИР.
Ще одним із напрямків досліджень школи В.М. Глушкова були автоматизовані системи керування. Разом зі своїми учнями та соратниками він виконав розробку відповідної теорії, засобів програмного забезпечення та спеціальних технічних засобів керування технологічними процесами в металургії, хімічній, суднобудівній промисловості та мікроелектроніці, а також систем організаційного управління.
Школу В.М. Глушкова представляють академіки та члени-кореспонденти АН України О.О. Бакаєв, Ю.М. Єрмольєв, І.М. Коваленко, В.М. Кунцевич, О.А. Летичевський, Б.М. Малиновський, Т.П. Мар’янович, B.C. Михалєвич, А.О. Морозов, Б.М. Пшеничний, В.Н. Редько, І.В. Сергієнко, В.І. Скуріхін, А.О. Стогній, Н.З. Шор, К.Л. Ющенко та ін.
В.М. Глушков не тільки не заважав становленню інших кібернетичних шкіл, а й своєю діяльністю сприяв їх розвитку.