СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ



Фролов Аркадій Федорович

Фролов
Аркадій Федорович

Головний науковий співробітник-консультант Центру імунобіологічних препаратів МОЗ України

Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН та НАМН України, Російської АМН, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії ім. О.В. Палладіна.
Аркадій Федорович Фролов — знаний вчений в області вивчення проблем персистенції вірусів та інфікованих систем, засновник наукової школи. Народився Аркадій Федорович у далекому Казахстані, степовому краї, у м. Актюбінську 26 листопада 1931 р. Після війни сім’я переїхала до Житомира, де він у 1948 р. закінчив середню школу і вступив на санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця. Студентом він захопився науковою роботою, був персональним стипендіа­том, вчена рада інституту рекомендувала його до наукової роботи і тому А.Ф. Фролов був зарахований до клінічної ординатури Інституту інфекційних хвороб АМН СРСР. За часи ординатури під керівництвом професора Г.І. Хоменка підготував кандидатську дисертацію.

Аркадій Федорович відчував потяг до вивчення фундаментальних проблем інфектології, зокрема взаємодії інфікованої системи і мікроорганізмів. Але на довгий час дослідницьку роботу довелося припинити у зв’язку з зарахуванням до відділу науки і культури ЦК КПУ (1958). У 1962 р. він повертається до наукової роботи у Київському інституті епідеміології та паразитології МОЗ України, вивчає ролі інфекційних вірусів у канцерогенезі. Наслідком цієї роботи був захист докторської дисертації (1971), видання монографії «Віруси і канцерогенез». У цей же час А.Ф. Фролов формулює фундаментальні поняття щодо персистенції збудників, її закономірності та механізми, як біологічного феномену. Результати дослідів покладені в основу монографії «Персистенція вірусів. (Клініко-епідеміологічні аспекти та механізми)». А.Ф. Фролов – вчений-ентузіаст, закоханий у свою роботу, добрий порадник і наставник молоді. Під його керівництвом захищено 46 докторських і кандидатських дисертацій, які стали фундаментом створеної ним в Україні наукової школи вірусологів. У науковому доробку вченого більше 600 наукових праць, з них 10 монографій та книг. З ім’ям А.Ф. Фролова пов’язаний початок науково-дослідницької роботи по вивченню і боротьбі із СНІДом, він організатор Українського центру боротьби із СНІДом (1988). Поряд з науковою діяльністю Аркадій Федорович веде значну науково-організаційну та адміністративну роботу: начальник управління науково-дослідних інститутів та координації науково-дослідних робіт (1971—1972); директор Київського НДІ інфекційних хвороб МОЗУ (1974—1981); директор Київського НДІ епідеміо­логії та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського МОЗУ; завідуючий кафедри епідеміології НМА післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (1992—1999). Протягом останніх 30 років працював головним інфекціоністом та епідеміологом МОЗУ. З 1981 р. він голова Українського науково-методичного товариства мікробіологів, епідеміологів і паразитологів ім. Д.К. Заболотного, член наукової ради НАМН України з теоретичної і практичної медицини, член редколегії та редакційних рад журналів «Інфекційні хвороби», «Лікарська справа», «Мікробіологічний журнал НАН України», «Вопросы вирусологии» РАМН, ЖМЭИ (Росія) та ін. За досягнення у галузі науки та охорони здоров’я А.Ф. Фролов нагороджений почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1980) та медалями, знаком «Почесний винахідник СРСР». Завдяки великій любові та відданості обраній професії, діти та онуки Аркадія Федоровича теж обрали шлях служіння людям, охороні їхнього здоров’я.