Тараненко Любов Калинівна Генеральний директор науково-виробничого малого підприємства «Антарія» Доктор біологічних наук, професор. Цінність основної національної круп’яної культури — гречки — в її унікальних харчових властивостях. Саме такі високопродуктивні сорти створила відома в Україні та за її межами вчена в галузі генетики та селекції Любов Калинівна Тараненко, запропонувавши технології, здатні реалізувати генетичний потенціал гречки. За рівнем врожайності та абіотичної стійкості вони перевищують закордонні розробки. Після закінчення Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту трудовий шлях почала агрономом-насіннєзнавцем. Понад 30 років (1985–2016) працювала в Національному науковому центрі «Інститут землеробства НААН», обіймала посади завідувача відділу селекції круп’яних культур, головного наукового співробітника відділу. Водночас у 1993–1998 рр. — завідувач кафедри генетики, селекції та насінництва Національного аграрного університету. Любов Калинівна розробила принципи, методики та способи селекції гречки для створення високоякісних сортів, стійких до несприятливих умов середовища і придатних для вирощування за сучасними технологіями. Основним напрямом досліджень є розробка наукових основ селекції гречки щодо генетики кількісних ознак компонентів системи розмноження — |
метод подолання видової самонесумісності та створення інбредних ліній і застосування ефекту гетерозису у селекції культури. Вперше розроблено унікальний метод подолання міжвидової несумісності гречки з метою інтрогресії цінних ознак диких видів у культурну форму, що захищено патентом. Зробила суттєвий внесок у розширення поліморфізму гречки. Унікальною є також розробка по вдосконаленню геному гречки, як культури з необмеженими ростовими процесами, спрямована на зміну архітектоніки генотипів гречки, вдосконалення співвідношення ознак та фаз її морфогенезу, що забезпечує високу врожайність навіть у стресових умовах. Очолює наукову школу за напрямом «Селекція і насінництво». Під керівництвом Л.К. Тараненко захищено 7 кандидатських дисертацій. Десять сортів, що створила Л.К. Тараненко, займають понад 70 % усіх площ гречки в Україні: Київська, Астра, Любава, Лілея, Українка, Антарія, Оранта, Син 3/02, Софія та Воля. Деякі використовуються навіть за кордоном: до реєстру сортів рослин Польщі включено сорт Оранта, Азербайджану — Антарія, Німеччини — Софія. Відчуваючи потреби часу та зміни в економіці, вчена пропонує та втілює нові проекти. Так, під час переходу на ринкові умови спільно з колегами створила науково-виробничі системи «Гречка»: «Волочиська» на Хмельниччині, «Таращанська» на Київщині, «Ново-Санжарська» на Полтавщині. Вивчаючи світовий досвід, заснувала професійну селекційно-насінницьку компанію західного типу «Антарія», яка репродукує високоякісне оригінальне та елітне насіння найперспективніших сортів зернових культур за найновітнішими технологіями. Автор 128 статей (з них 24 — іноземними мовами) та 8 книг. Виступала з доповідями на міжнародних конгресах і симпозіумах у Болгарії, Польщі, Китаї, Японії, Чехії, Росії та ін. Протягом багатьох років входить до складу спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій Національного аграрного університету, ННЦ «Інститут землеробства НААН» та Інституту біопалива та цукрових буряків НААН; комісії з державних нагород при НАН України; є членом міжнародної асоціації гречки IBRA та ін. За багаторічну сумлінну працю та видатні досягнення у сільськогосподарській галузі нагороджена почесними грамотами Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, міжнародними нагородами та медалями IBRA. Життєве кредо: «Я все своє життя присвятила людям, і немає нічого дорожчого за хліб і волю у рідному краї». Liubov K. TaranenkoDSc (Biology), Prof.CEO of Antaria Scientific and Production Enterprise. Fields of research: development of the scientific basis of buckwheat selection on the genetics of quantitative criteria of reproduction components — the method of overcoming species self-incompatibility and its use for the creation of inbred lines and use of heterosis effect in the selection of this crop. |