СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Кондратов
Владислав Тимофійович

ПРОВІДНИЙ НАУКОВИЙ СПІВРОБІТНИК ІНСТИТУТУ КІБЕРНЕТИКИ ІМені В.М. ГЛУШКОВА НАН УКРАЇНИ, ЗАСТУПНИК ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЖУРНАЛУ «ВИМІРЮВАЛЬНА ТА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ТЕХНІКА В ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ»

Доктор технічних наук, професор, академік Української технологічної академії (УТА).
Владислав Тимофійович Кондратов — провідний український вчений-теоретик у галузі фундаментальної метрології та вимірювальної техніки. Його називають невизнаним генієм, адже він створив новітню стратегію вимірювань, яка представлена теорією надлишкових та понаднадлишкових вимірювань, заклав основи меганауки метрології. Народився 13 серпня 1945 р. у м. Здолбунів Рівненської області в сім’ї службовців. У дитинстві захоплювався малюванням, художньою різьбою по дереву, інкрустацією, вчився грати на баяні. В старших класах займався радіоаматорством, побудував радіостанцію. Вищу освіту здобув у Львівському політехнічному інституті (нині — Національний університет «Львівська політехніка») на радіотехнічному факультеті за спеціальністю «Конструювання та виробництво радіоапаратури». Закінчив аспірантуру Київського технологічного інституту легкої промисловості (нині — Київський національний університет технологій та дизайну). У 1975 р. направлений до Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, де пройшов всі сходинки кар’єрного росту від старшого інженера, керівника групи, наукового та старшого наукового співробітника до завідувача лабораторії наукового приладобудування. З 1996 р. обіймає посаду провідного наукового співробітника. Окрім основної діяльності, захоплюється акупунктурою, електропунктурною діагностикою, фізіогномікою, астрологією, в тому числі медичною астрологією, біопольовим (екстрасенсорним) впливом. Повна автобіографія професора В.Т. Кондратова, основні віхи життя та науково-педагогічна діяльність наведені на персональному сайті http://kondratov.com.ua. У 2001 р. в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут»» В.Т. Кондратов успішно захистив докторську дисер­тацію на тему «Основи теорії автоматичної корекції систематичних похибок вимірювання фізичних величин при нестабільній та нелінійній функції перетворення датчика» за спеціальностями 05.11.15 — «Метрологія і метрологічне забезпечення» та 05.11.01 — «Прилади і методи вимірювання механічних величин». Дисертація складається з двох томів загальним обсягом 1300 сторінок. Це унікальне наукове досягнення гідне до внесення у книгу рекордів Гіннеса. В.Т. Кондратов є автором та співавтором понад 550 наукових праць, у тому числі 100 авторських свідоцтв СРСР та 100 патентів України і Росії. Його патенти включені до Всесвітньої бази винаходів (див. Espacenet. Patent search: http: //worldwide.espacenet.com/searchResults?page=0&DB=EPODOC&locale=en_EP&IN=KONDRATOV+VLADYSLAV&ST=advanced&compact=false). Такі колосальні наукові результати підтверджує основний девіз вченого: людина втомлюється, коли їй робити нічого! З 2006 по 2012 рр. Владислав Тимофійович за сумісництвом — професор кафедри інформаційно-вимірювальної техніки НТУУ «КПІ». Упродовж 2014–2016 рр. — голова державно-екзаменаційної комісії цієї кафедри. За роки винахідницької діяльності у СРСР (до 1991 р.) нагороджений нагрудним знаком «Изобретатель СССР», медаллю «В пам’ять 1500-річчя Києва». Пізніше відзначений нагрудним знаком УТА «За досягнення». Вперше коротку біографію тоді ще кандидата технічних наук, доцента В.Т. Кондратова опубліковано у 1999 р. у XXVІІ томі міжнародного біографічного словника (Dictionary of International Biography. — XXVII edition/ International Biographi­cal Center, Cambridge, England. — 1999. — 217 p.). Пізніше його біографічні дані були опубліковані в Енциклопедії сучасної України: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=4733. У 1999 р. Міжнародним біографічним центром (м. Кембридж, Англія) нагороджений іменною срібною медаллю «International man of the year», 1998–1999 (Міжнародна людина року, 1998–1999), а у 2000 р. — іменною срібною медаллю «The 20th Century Award for Achivment» (За досягнення у XX столітті). У 2000 р. Міжнародний біографічний центр видав В.Т. Кондратову, за підписом генерального директора Ніколаса Лоу, сертифікат про призначення академіка УТА В.Т. Кондратова почесним членом Консультативної Ради Міжнародного біографічного центру» (Сертифікат від 21 січня 2000 р.) (This is to certify that Dr. V.T. Kondratov academician of the UTA, FIBA has been appointed an Honorary Member of the International Biographical Centre Advisory Council). У 2002 р. Владислав Кондратов вперше порушив питання про кризу науки метрології в Україні, про низьку якість державного стандарту «ДСТУ 2681-94. Метрологія. Терміни та визначення». Але відповідні компетентні органи не відреагували. В.Т. Кондратов вперше в світі:
1) створив новітню стратегію вимірювань, яка представлена теорією надлишкових та понаднадлишкових вимірювань. Ця теорія забезпечує:
- створення засобів надлишкових вимірювань з автоматичним виключенням систематичних похибок обумовлених дією дестабілізуючих факторів на вимірювальний канал;
- створення засобів вимірювання при різних видах функції перетворення вимірювального каналу з сенсором;
- отримання результату вимірювання, приведеного до входу вимірювального каналу;
- отримання додаткової інформації про значення параметрів функції перетворення вимірювального каналу;
- самоконтроль стану вимірювального каналу в будь-які моменти часу його роботи;
- визначення та прогнозування часу наробітку на мет­рологічну відмову за запропонованими методами та гнучкими ймовірнісно-фізичними моделями у виг­ляді функцій розподілення Кондратова-Вейбулла, Кондратова-Коши, Кондратова-Лапласа тощо;
2) заклав та розвиває прикладні наукові напрями: надлишкова фазометрія, надлишкова вологомет­рія, надлишкова концентратометрія, надлишкова пірометрія, надлишкова УФ-дозимет­рія, надлишкова манометрія, надлишкова дальнометрія, надлишкові вимірювання тиску, струму, опору, відстані до об’єкту та інших величин різної фізичної природи; 3) вирішив задачу підвищення точності лінійних аналого-цифрових і цифро-аналогових перетворювачів на основі теорії та методів надлишкових вимірювань;
4) створив і розвинув новий науковий напрям у теорії надлишкових вимірювань — понаднадлишкові (супернадлишкові) вимірювання, що направлені на визначення квазіістинного значення фізичної величини та вирішення метрологічних задач;
5) показав, що при понаднадлишкових вимірюваннях усереднення даних за часом можна замінити усередненням за ансамблем, тобто реалізувати принцип ергодичності;
6) заклав основи теорії структурного аналізу рівнянь (понад)надлишкових вимірювань; 7) заклав основи теорії динамічного усереднення результатів багатократних вимірювальних перетворень фізичних величин, як противаги існуючої теорії стат­обробки даних;
8) створив новітню теорію метрологічної надійності засобів вимірювань, що основана на використанні гнучких ймовірнісно-фізичних моделей метрологічних відмов. Спільно з теорією надлишкових вимірювань ця теорія забезпечила якісний стрибок у розвитку фундаментальної метрології, заклала основи нової науки метроніки;
9) заклав основи міні-теорії метрологічної ефективності, що вивчає, характеризує та описує результати цілеспрямованої діяльності людини щодо дослідження, властивостей, зв’язків та відносин у вивченні процесів, об’єктів, систем і явищ матеріального світу;
10) заклав основи нової науки відеоніки на базі теорії та методів візуалізації, а також запропонував визначення та основні напрями розвитку;
11) узагальнив науково-технічні напрями, запропонував визначення та обґрунтував необхідність закладення основ нової науки мікромехатроніки (на зміну науки мехатроніки);
12) розробив структуру науки схемотехніки (на запит Вікіпедії), упорядкував знання про її складові частини, предмет досліджень, закони розвитку, принципи і категорії, що використовуються, напрями розвитку тощо;
13) подальший розвиток отримала наука сенсоріка щодо методології створення інформаційно-надлишкових сенсорів із керованими параметрами функції перетворення та з вбудованими мірами, зокрема оптико-електронні сенсори тиску, струму тощо;
14) виділив і розвинув новий науковий напрям — метрологічна комбінаторика або комбінаторика рівнянь величин, в тому числі рівнянь надлишкових вимірювань, що вирішує задачі формування ансамблів рівнянь надлишкових вимірювань із заданими метрологічними характеристиками;
15) показав можливість методів надлишкових вимірювань щодо визначення лінійних розмірів плоских фігур і діелектричної проникності наноматеріалів. Запропоновані методи захищені патентами України;
16) вперше розкрив сутність та математично описав процес передачі енергії вільних електронів від джерела до приймача; запропонував методи виз­начення енергії Фермі різних речовин (металів, діелектриків);
17) вперше розробив і математично описав методи вимірювального перетворення фізичних величин із використанням принципу «магнітополевого енергетичного насосу», розробив відповідні технічні рішення засобів

вимірювання з використанням пасивних двоконтурних резонаторних систем, виготовлених із досліджуваного матеріалу;
18) вперше запропонував спосіб визначення дискретних енергетичних рівнів Ландау з використанням принципу магнітополевого енергетичного насосу та розробив технічне рішення приладу з використанням пасивних об’ємних триконтурних резонаторів із досліджуваного матеріалу;
19) сформулював мегастратегію розвитку фундаментальних наук — стратегію системного об’єд­нання та розвитку кінцевої сукупності наук і теорій у відповідні меганауки з метою вирішення їх фундаментальних проблем та забезпечення стійкого розвитку науково-технічного потенціалу в окремо взятій галузі матеріального виробництва, наприклад, у приладобудуванні. Є всі підстави для створення і подальшого розвитку фундаментальної меганауки метрології як наукового проекту;
20) з позиції фундаментальної метрології запропонував ряд визначень і формалізованих позначень фізичної величини «повільність» (рос. «медленность») і «одиниці повільності»;
21) розширив філософські аспекти науки метрології, збагатив її новими законами і закономірностями, принципами, постулатами, поняттями та визначеннями. Зокрема, уточнено поняття «метрологія», впроваджено поняття «метрологічна задача» тощо.
Новітні фундаментальні теорії, наукові напрями і науки, що започаткував і заклав професор В.Т. Конд­ратов у меганауку метрологію, є національним здобутком України і будуть превалювати в XXI столітті. Завчасно прийняти їх, вивчити, освоїти та інтенсивно розвивати — головна задача як Національної академії наук України, так і метрологів усього світу. «Новітні стратегії в науці та науковий прорив виникають один раз на 100 років і нехтувати ними — це значить показати стратегічну недалекоглядність, зневажливе ставлення до розвитку науково-технічного прогресу в Україні, науковий непрофесіоналізм», — вважає професор В.Т. Кондратов. Він вірить, що у Національній академії наук України у ХХІ столітті буде створено відділення фундаментальних проблем меганауки метрології. Адже від рівня метрології та приладобудування залежить нау­ково-технічний прогрес держави. Професор Владислав Кондратов є членом Міжнародної професорської асоціації (Росія, з 1991 р.), Міжнародної біографічної асоціації (м. Кембридж, Англія, з 1998 р.). За створення теорії надлишкових вимірювань та розвиток її прикладних напрямів Владислав Тимо­фійович нагороджений дипломом і ювілейним срібним орденом «За заслуги» УТА (2008). Вагомий внесок у розвиток науки метрології відзначений срібною медаллю із золотою оливковою гілкою (2009). За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та значні творчі здобутки, особистий внесок у розвиток державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні нагороджений грамотою з врученням значка «Творець» Державного департаменту інтелектуальної власності України. У 2011 р. нагороджений почесною грамотою вченої ради НТУУ «КПІ» «За значні досягнення в науковій діяльності». У 2011 р. за вагомий внесок у розвиток держави та визнання особистих заслуг в галузі фундаментальної метрології рішенням президії УТА присвоєно звання «Лідер України» з врученням ордена «Срібна зірка». Нагороду вручив президент УТА академік В.П. Нестеров. У 2012 р. за розвиток нових наукових напрямів у фундаментальній метрології відзначений орденом «Золота зірка слави», а у 2015 р. — з нагоди 70-річчя і за видатні заслуги — орденом «Знак пошани» УТА. Нагороди УТА надихають В.Т. Кондратова, надають запалу, енергії на створення нових і розвиток існуючих наукових напрямів у науці метрології. На знак визнання наукових досягнень В.Т. Кондратова в галузі фундаментальної метрології технічний комітет ТС 7 (Наука метрологія) ІМЕКО (Міжнародна конфедерація метрологів) прийняв його до кола друзів комітету (TC7 Friend). В Україні, як свідчить Google Академія, тільки професор В.?Т. Кондратов постійно займається проблемами фундаментальної метрології, започатковує новітні наукові напрями та вирішує як вимірювальні, так й метрологічні задачі (див. сайт https://scholar.google.com.ua/citations?user=yM5e3IsAAAAJ&hl=ru). З його працями можна ознайомитися на персональному сайті http://kondratov.com.ua/ чи на сайті Scholar Google: https://scholar.google.com.ua/scholar?hl=ru&q=%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2+%D0%B2.%D1%82.&btnG=. Геніями народжуються і геніями стають!

1. День Місяця визначає майбутнє людини. Наприклад, 9-й день Місяця (до 19 г. 12 хв.). Люди, народжені в цей день, бувають нещасливими: їм потрібно постійно позбавлятися шлаків, як фізичних, так й астральних. У медичному аспекті — хвороби небезпечні, але не смертельні. Переважають міжреберна невралгія, стенокардія, хвороби грудей. Після 19 ч. 12. хв. — 10-й день Місяця. Символ — джерело води, фонтан. Фонтан пов’язаний з енергією, яка постійно переповнює людину, нагадує про духов­ну самостійність. День пов’язаний з виходом людини на власну традицію із самозаглибленням, включенням кармічної пам’яті. Відбувається вихід на таємні джерела знань. Іноді людина починає діяти несвідомо. У 10-й день Місяця рекомендується медитація над власною кармою і кармою роду з метою з’ясування минулого і сучасного, уявлення майбутнього. Це день відпочинку. Люди, народжені у 10-й день, знаходять для себе нові джерела енергії, багато хто звертається до них як до джерела сил. У медичному аспекті: хвора людина, яка народилася у 10-й день Місяця, загине, якщо їй своє­часно не надати допомогу!
2. Фаза Місяця характеризує природу і темперамент людини (через символи, колір і стихію):
1 фаза — Артеміда, блакитний колір, стихія Земля;
2 фаза — Селена або Фетіда, зелений колір, стихія Вода;
3 фаза — Діона, жовтий колір, стихія Повітря;
4 фаза — Горгона або Еродій, червоний колір, стихія Вогонь.
Аналізуючи фази Місяця, слід враховувати також планети, які взаємодіють з нічним світилом. Люди, народ­жені в другій чверті Місяця, емоційні та проникливі. Людям другої фази Місяця дуже властива пот­реба в емоційному контакті. Вони чутливі, з розвиненою інтуїцією. Душевний холод сприймають хворобливо, тому їм бракує глибокої рефлексії і розслабленості.
3. Місяць в домах Гороскопу характеризує індивідуальні якості особистості.
4. Місячні вузли характеризують земне кармічне завдання людини: що саме необхідно опрацювати, від чого — відмовитися і що на противагу виявити в собі; показують, в якому напрямку необхідно розвиватися.
5. Місячні вузли в знаках Зодіаку в момент народження надають рекомендації людині, як поводитися в нинішньому житті. 6. День народження визначає стан органу Інь.
7. Час народження характеризує слабкий орган.
8. Місяць народження характеризує загальний стан систем життєдіяльності людини.
9. День тижня визначає функції організму. Наприклад, понеділок — день Місяця — нервова система, водно-сольовий обмін.
10. Місяць народження визначає також сезон року або 4 стихії. Наприклад, серпень — кінець літа; стихії — Вогонь, Земля, Повітря, Вода.
11. Рік народження за 60-річним циклом визначає земні коріння. Наприклад, 1945 р.н. — земні коріння «Му» (дерево), 1960 р.н. — «Цзи» (метал).
12. Рік народження за григоріанським стилем — знак Зодіаку і його колір. Наприклад, 1945 р.н. — зелений Півень.
13. Рік народження визначає «небесні гілки», тобто заступництво планет. Наприклад, 1960 р.н. — під заступництвом Юпітера (символ влади, планета мудрості).