СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Іщенко
Микола Павлович

Професор кафедри державного управління і соціально-політичних наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Доктор філософських наук, професор, академік Української академії політичних наук, заслужений працівник освіти України.
Микола Павлович Іщенко — український вчений, філософ, політолог, фахівець з філософії та методології науки, філософії гуманізму і демократії, публічної політики і публічного управління. Народився 26 травня 1946 р. у с. Верхня Згар Драбівського району Черкаської області. У 1973 р. закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Професійний шлях почав викладачем Донецького політехнічного інституту. З 1977 р. — доцент кафедри політекономії і наукового комунізму, з 1991 р. — професор кафедри філософії Черкаського державного педагогічного інституту (нині Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького). У 1994–2015 рр. — завідувач кафедри політології і права, з 2008 р. — кафедри державного управління і соціально-політичних наук, де завдяки його ініціативі відкрито магістратуру державної служби. З 2015 р. — професор цієї кафедри.

З 1986 р. по 1991 р. входив до складу робочих груп Верховної Ради СРСР з питань помилування дисидентів та Ради Міністрів СРСР з проблем соціально-економічних реформ, створення гуманного, демократичного суспільства, визнання суверенітету союзних республік, створення СНД. У 1990 р. захистив докторську дисертацію «Сутність, суперечності і тенденції соціального становлення молоді (соціально-філософський аспект юнології)». За результатами його праць прийнято Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні». Основні напрями досліджень: філософія політики, філософія гуманізму і демократії, філософія науки, філософсько-політичні проблеми глобалістики, інноваційні тенденції розвитку інститутів держави і громадянського суспільства та соціально-філософські аспекти культури. М.П. Іщенко — один із засновників у СРСР і в Україні нового напряму досліджень — ювентології. У його доробку 266 наукових праць (6 із них з грифом МОНУ). Серед них фундаментальні фоліанти: «Політологія», «Соціально-політична енциклопедія», «Філософія науки», «Філософія гуманізму і демократії», «Публічне управління та адміністрування», «Соціальне становлення радянської молоді», «Людина у Всесвіті і світовій цивілізації». Творчу діяльність М.П. Іщенко присвятив розробці і впровадженню в Україні принципів трьох наукових концепцій: соціально-гуманістичних, ліберально-демо­кратичних цінностей; соціального становлення суверенної, гармонійної особистості та молоді; концепції ювентології, її змісту, теорії і методології. На їх основі з кінця 80-х рр. ХХ ст. функціонує наукова школа філософії гуманізму і демократії професора М.П. Іщенка. Вона досліджує інноваційні зміни таких цінностей: свобода і права людини, рівність, справедливість, миролюбність і людинолюбство, політика нейтралітету, відмова від насильницьких методів боротьби, запобігання війнам. Лекції та доповіді професора вирізняються високим науковим рівнем, українським патріотизмом та тісним поєднанням теорії з життям. Нагороджений знаком «Відмінник народної ос­віти УРСР», почесними грамотами Міністерства освіти України та ін. Життєве кредо вченого: «Служити людям, боротися за мир, гуманізм і демократію!».