СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

Наука і виробництво для Віктора Павловича Сокуренка нерозривні. Досконале знання продукції, взаємодії цехів трубопрокатного заводу, де розпочав трудовий шлях, в подальшому успішно застосував у прикладній науці. Народився 8 березня 1936 р. у Дніпропетровську. Закінчив з відзнакою Дніпропетровський металургійний інститут за спеціальністю «Обробка металів тиском». «Староста групи МО-53-2, я добре знав своїх товаришів, – згадує Віктор Сокуренко. – На іспитах більшість отримувала оцінку «відмінно». Високий рівень підготовки став запорукою успішної кар’єри. Тільки у науковій сфері 9 студентів з групи – кандидати, 4 – доктори технічних наук. Фестивалі художньої самодіяльності, вечори, поїздки до колгоспів, спортивні змагання згуртовували. Майже усі займались різними видами спорту. Зокрема, команда борців, членом якої я був, посіла перше місце у Дніпропетровську серед вишів». Працювати Віктор Павлович почав на Нижньо­дніпровському трубопрокатному заводі бригадиром з калібрування та підготовки технологічного прокатного інструменту (1958–1960). До Всесоюзного науково-дослідного і конструкторсько-­технологічного інституту трубної промисловості Вік­тора Сокуренка запросили у 1960 р., де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до першого заступника директора інституту з наукової роботи. Завдячуючи керівництву Я. Ю. Осади, а згодом О. О. Семенова в інституті панував стан творчого піднесення. За технологіями, що розробили фахівці інституту, побудовано нові та реконструйовані діючі трубні цехи, освоєні нові види труб різних марок сталі та сплавів. СРСР вийшов на перше місце у світі щодо виробництва труб. Кандидатську дисертацію з питань удосконалення пілігрімових установок Віктор Павлович захистив у 1966 р. Невдовзі призначений керівником відділу стандартизації та управління якістю.

Розроблені і впроваджені на заводах елементи «Комплексної системи управління якістю та ефективним використанням ресурсів». В цей період переглянуто нормативні документи, визначені вимоги до труб вищої категорії («Знак якості»). Як результат – на великих підприємствах галузі вироблялося до 40% труб зі Знаком якості. З 1989 р. Віктор Павлович – перший заступник директора з наукової роботи, куратор основних технологічних підрозділів інституту. Захистив докторську дисертацію з технологічних проблем управління якістю труб. Згодом відділ стандартизації та управління якістю реорганізовано у «Міжрегіональний науково-інженерний центр з сертифікації систем якості, труб, балонів та іншої металопродукції ДП «ВНІТІ-тест», в якому призначений директором. Вітчизняні виробники труб одними з перших у країні сертифікували системи управління якістю та продукцію відповідно до міжнародних стандартів ISO серії 9000, що позитивно вплинуло на експорт. Як науковий консультант Віктор Сокуренко працював щодо підвищення якості труб нафтогазового сортаменту в Інституті розвитку Нижньодніпровського трубопрокатного заводу. Основні напрями досліджень пов’язані з удосконаленням технології виробництва гарячекатаних труб і підвищенням якості продукції трубних заводів. Опублікував понад 250 наукових робіт, серед них 5 монографій. Неодноразово очолював Державну екзаменаційну комісію під час захисту студентських дипломів у рідному виші, член спеціалізованої Вченої ради інституту з присудження кандидатських та докторських ступенів. Нагороджений орденом «Знак Пошани», державними медалями ВДНГ. Заслужений робітник промисловості України, нагороджений Грамотою Верховної Ради України, грамотою Міністерства промисловості України, лауреат премії Ради Міністрів СРСР. Одружений. Лариса Олексіївна, донька Наталія та онук Олексій – випускники Національної металургійної академії України. Хобі: дача, популярна музика, раніше – спорт.