За значний особистий внесок у розвиток українського мистецтва, творчі здобутки та високу професійну майстерність присвоєно почесне звання «Заслужений художник України» (2004). Народився 26 лютого 1958 р. у м. Лозова Харківської області. Прагнення до творчості й талант художника проявилися в Олександра Миколайовича з дитинства, тому все своє життя він вирішив присвятити живопису. Навчання розпочав у Харківському державному художньому училищі (1973–1977 рр.), а відшліфовував майстерність у Харківському художньо-промисловому інституті, обравши факультет інтер’єру та обладнання за спеціальністю «Художник декоративного мистецтва» (1977–1982 рр.). Розвивати здібності, дані Олександру Миколайовичу природою, допомагали відомі українські митці, які стали його викладачами з фаху: В. Лапін, Б. Косарєв, О. Мартинець. Відтоді працює у галузі монументального та станкового живопису, постійно вдосконалюючись та відкриваючи нові горизонти.

У своїй творчості Олександр Миколайович органічно поєднує романтичне сприйняття реалій із властивим монументальному живопису філософсько-епічним розумінням дійсності. Картини майстра набули великої популярності та отримали високу оцінку серед поціновувачів мистецтва. Вони зберігаються у дирекції Міністерства культури і туризму України, Сумському обласному художньому музеї ім. Н. Онацького, музеї Російського мистецтва (м. Київ), Чебоксарському державному художньому музеї (Росія, Чувашія), Ядринській картинній галереї (Росія, Чувашія), Фонді культурного надбання (Санкт-Петербург, Росія), Чугуївській картинній галереї, Шосткинському, Конотопському та Роменському (Сумська область), Лозівському (Харківська область) краєзнавчих музеях, музеї ім. І. Кожедуба (Шостка, Сумська область), Державному музеї-квартирі П. Тичини (м. Київ), а також у приватних колекціях України, держав Європи, Азії, Америки, Австралії.

Шукаючи нові форми, методи, стилі, техніки, художник вивершив свою, оригінальну манеру виконання, яка вигідно вирізняє його серед інших майстрів пензля. Олександр Миколайович – учасник різноманітних художніх заходів. Основні виставки художника проходили в Україні (Київ, Харків, Суми, Полтава, Путивль, Білопілля, Тернопіль, Шостка), Росії (Чувашія), Німеччині (Целлє, Руст). З 2002 р. організовував і персональні виставки (Суми, Ромни, Коно­топ, Київ). Крім духовної потреби у творчості, Олександр Миколайович намагається бути причетним до великої колективної аудиторії, тому активно займається громадською діяльністю. Є членом правління громадської організації МЦ «Собор», із 1992 р. – Національної спілки художників України, упродовж багатьох років – незмінний голова журі обласних і міських дитячих конкурсів з образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, постійний керівник групи художників Міжнародного Рєпінського пленеру в м. Чугуєві. Здатність проникати у внутрішній світ краси, бажання опановувати різні види мистецтв й узгоджувати їх спільністю ідейного задуму зробила Олександра Миколайовича лауреатом премії Сумської обласної ради в галузі образотворчого мистецтва (2001) та лауреатом премії Сумського земляцтва в м. Києві ім. М. Макаренка (2006).

До колекції відзнак митця також додалися: Грамота Президента України (2002), Почесна грамота Міністерства культури України (2004), Почесна грамота Міністерства культури Чуваської Республіки (Росія, 2007), відзнака Сумського земляцтва (2008), Диплом учасника виставки галереї-вітальні «Провідні митці України» (2009), Почесний диплом та Золотий знак Міжнародного фонду «Культурное достояние» (Росія, 2010), Диплом учасника Всеукраїнського проекту «Золотий фонд нації» (2010). Навіть своє життєве кредо – «Постійно пізнавай себе» – художник тісно пов’язує із своїм покликанням, адже саме воно дає змогу зазирнути у найпотаємніші куточки власної душі, бачити прекрасне у кожній миті життя й радіти новому дню. Стимул у творчості, натхнення на нові полотна, найщирішу підтримку Олександр Миколайович отримує від дружини, доньки і сина.