СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Зубов Валентин Сергійович

Зубов

Валентин Сергійович

народний депутат України ІІІ, IV, V, VI скликань голова партії «Народно-трудовий союз України» Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони

Доктор соціологічних наук Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня

Cкладний і витіюватий життєвий шлях Валентина Сергійовича розпочався 10 червня 1946 року у Самарканді (Узбекистан) у родині військовослужбовців. У 1953 році родина переїжджає до України, де Валентин Сергійович живе і донині. Після середньої школи вступив до Артемівського державного музичного училища по класу віолончелі. Але талановита людина багатогранна, тому одразу після училища Валентин Сергійович вступає до Харківського державного університету на історичний факультет, який закінчив у 1970 році. Трудовий шлях почав у 1970 році керівником агітбригади (липень—вересень 1970), керівником вокально-інструментального ансамблю Палацу культури і техніки Новокраматорського машинобудівного заводу (1970–1971), головою студентського клубу (1971–1973). У 1973 році життя Валентина Сергійовича робить поворот, він переходить на викладацьку роботу — стає асистентом кафедри політ-економії та наукового комунізму Краматорського індустріального інституту.

А згодом вступає до аспірантури на філософський факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.

Після навчання у аспірантурі повернувся до викладацької роботи на кафедру наукового комунізму Краматорського індустріального інституту, де одночасно продовжував науково-дослідницьку роботу. Результати цієї роботи були втілені в дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук «Роль самодіяльної художньої творчості у вихованні всебічно розвиненої особистості», яка була з успіхом захищена у Київському державному університеті ім. Т.Г Шевченка у 1981 році. У 1982 році В.С. Зубов переходить на посаду доцента кафедри політекономії Уманського сільськогосподарського інституту, впродовж 1985–1997 років — завідувача кафедри політекономії, політології та соціології цього вузу. В той же час продовжує дослідницьку роботу і у 1992 році захищає докторську дисертацію «Соціальні проблеми сучасного села в умовах економічного реформування», того ж року йому присвоєно звання професора.



За участю Валентина Сергійовича написані монографії «Соціальні проблеми продовольчої програми СРСР», «Социально-економические проблемы современного села», «Сучасне село України: шляхи виходу з кризи». Велику увагу він приділяє викладацькій діяльності, ним написаний навчальний посібник «Філософія» та інші методологічні праці. Знов життя робить крутий поворот, і В.С. Зубов починає активну політичну діяльність з посади заступника голови Селянської партії України (1992–1999). У 1994 році балотувався в народні депутати України по Уманському виборчому окрузі. У 1997 — 1998 роках обіймає посаду радника Голови Верховної Ради України. В 1998 році Валентина Сергійовича обирають народним депутатом України за списком СПУ-СелПУ, а з 2000 року — фракції «Батьківщина». У 2001—2002 роках очолював Донецьку обласну організацію Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». У 2002, 2006 та 2007 роках обирався народним депутатом від блоку Ю. Тимошенко. У Верховній Раді України працював у Комітеті з питань національної безпеки і оборони, послідовно обіймаючи посади голови підкомітету з питань законодавчого забезпечення діяльності органів безпеки, розвідки та контррозвідки, прикордонних і митних органів, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. Комітет є профільним в опрацюванні законопроектів, спрямованих на захист незалежності і безпеки України, її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. За безпосередньої участі В.С. Зубова підготовлені і ухвалені Верховною Радою України такі базові закони: «Про основи національної безпеки України», «Про боротьбу з тероризмом», «Про розвідувальні органи України», «Про контррозвідувальну діяльність», «Про Державну прикордонну службу», «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» та багато інших законів та законопроектів з питань забезпечення національної безпеки України. Нині — заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, заступник члена Постійної делегації України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі, член групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Ірак. Хоч би де працював Валентин Сергійович Зубов, головними принципами його діяльності є вірність даному слову, порядність і надійність. Крім політичної діяльності, Валентин Сергійович займається благодійництвом. Зокрема він надав особисту матеріальну допомогу Краматорському онкологічному центру, Феодосійському дитячому будинку. За власний кошт збудував пам’ятник генералу Львову — командувачу 51-ю армією під час Керченсько-Феодосійської десантної операції у роки Великої Вітчизняної війни, який загинув 9 травня 1942 року під час авіанальоту на штаб армії. За його сприянням також збудовано меморіальний комплекс на братській могилі у селі Пришиб Слов’янського району Донецької області, в якій поховано 287 радянських солдатів і офіцерів. За багаторічну та сумлінну працю у Верховній Раді України нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради «За особливі заслуги перед українським народом». Держава і суспільство високо оцінили особистий вклад В.С. Зубова у соціально-культурну, державну, громадську сфери суспільної діяльності, нагородивши його орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Разом з дружиною Людмилою Степанівною виховали трьох дочок: Оксану, викладача вишу; Ольгу, інженера-технолога, та Анастасію, студентку. У вільний час, якого завжди обмаль, Валентин Сергійович захоплюється садівництвом. Його яблуневий сад — предмет гордості. Крім того, Валентин Сергійович не забув своєї любові до музики. Він гарно співає, складає пісні. Вже є декілька дисків з записом пісень у його виконанні. Музика і сад є джерелом натхненної роботи В.С. Зубова на користь країні.