СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Пасенюк Олександр Михайлович

Пасенюк

Олександр Михайлович

Суддя Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук

За вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм: 1998 р. – присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України», 2008 р. – нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. Олександр Михайлович – державний службовець ІІ рангу, суддя вищого кваліфікаційного класу, зробив вагомий внесок у розвиток адміністративного судочинства в Україні, доклав значних зусиль для побудови і організації фінансового, кадрового, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення вітчизняної системи адміністративних судів. Народився 7 липня 1949 р. у м. Житомир в сім’ї вчителів. Вищу освіту здобував на юридичному факультеті Одеського університету ім. І.І. Мечникова. У 1975–1981 рр. працював адвокатом, у 1981–1993 рр. – суддя, член президії Житомирського обласного суду. Протягом 1993–1994 рр. обіймав посаду заступника начальника управління Міністерства юстиції України. З 1994 до 1998 рр. – заступник завідувача відділу, заступник начальника юридичного управління в апараті Кабінету Міністрів України. З 1998 по 2000 рр. працював заступником міністра юстиції України, у 2000–2001 рр. – завідувач відділу зв’язків з Вищою радою юстиції, судами та органами юстиції Адміністрації Президента України. З 2001 по 2003 рр. – заступник Державного секретаря Мін’юсту України, з липня 2003 р. – заступник міністра юстиції України. У грудні 2003 р. обраний Верховною Радою України суддею Вищого адміністративного суду України безстроково. З грудня 2004 до листопада 2011 рр. – Голова Вищого адміністративного суду України. Сьогодні Олександр Михайлович є суддею Конституційного Суду України. Зарекомендував себе неупередженим кваліфікованим працівником, вимоги якому міг і може ставити лише Закон.

О.М. Пасенюк виступив одним із розробників Концепції реформи адміністративного права. За його безпосередньої участі розроблено ряд законів, нові редакції Кримінального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та цілого ряду інших законопроектів, що регулюють статус суддів і функціонування судової системи. Під час роботи в органах виконавчої влади у 1994–2004 рр. О.М. Пасенюк очолював Цент­ральну експертно-кваліфікаційну комісію та Наглядову раду з питань оціночної діяльності при Міністерстві юстиції України, Українську частину Підкомісії з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його перебування на території України Змішаної українсько-російської комісії зі співробітництва, експертну групу при Мін’юсті Украї­ни з питань підготовки проектів міждержавних договорів про правові відносини та правову допомогу у цивільних, шлюбно-сімейних та кримінальних справах. Був заступником Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Входив до складу Міжвідомчої координаційної ради з питань, пов’язаних з виконанням рішень судів та інших органів (посадових осіб), Комісії КМУ з питань військово-промислової політики, Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, Національної координаційної ради боротьби з наркоманією при КМУ, Міжвідомчої комісії з координації паспортизації громадян України, Координаційної ради при

ЦВК з питань контролю за дотриманням законодавства про фінансування виборів, референдумів, редакційної колегії журналу «Інтелектуальний капітал», редакційної колегії юридичного журналу «Право України». Неодноразово, як заступник міністра юстиції України, очолював делегації України на різних міжнародних заходах: на консультаціях по усуненню правових колізій в українському законодавстві за програмою «Кучма–Гор» перед візитом до України у липні 1998 р. віце–президента США Річарда Гора; у роботі підготовчої комісії по створенню Міжнародного кримінального суду при ООН (Нью-Йорк, 2001–2002) тощо. Перебуваючи на посаді Голови Вищого адміністративного суду України з 2007 р. входив до складу Національної комісії за зміцнення демократії та утвердження верховенства права, а з березня 2010 р. є членом робочої групи з питань судової реформи, утворених Указами Президента України відповідно у 2007, 2010 рр. Член Союзу юристів України, Всесвітньої асоціації юристів, з 2009 р. – регіональний президент Всесвітньої асоціації юристів від країн СНД.



Автор публікацій у юридичних виданнях та збірниках. Наукові статті Олександра Михайловича присвячені як питанням судочинства в цілому, так і адміністративній юстиції зокрема. Безпосередньо та у співавторстві видавав фахові видання. За загальною редакцією О.М. Пасенюка підготовлено та опубліковано видання «Кодекс адміністративного судочинства України: науково-практичний коментар» (2007, 2008, 2012), «Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики. Настільна книга судді», «Судова практика Вищого адміністративного суду України» (2007, 2008, 2009). Є членом авторських колективів видань «Основи адміністративного судочинства та адміністративного права. Нав­чальний посібник» (2006), «Принцип верховенства права: проблеми теорії та практики» (2008) тощо. У 2004–2006 рр. викладав на правничому факультеті Києво-Могилянської академії, наразі проводить педагогічну діяльність у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Олександр Михайлович головував під час судового розгляду таких резонансних справ, як: справа за позовом Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» та низки інших партій (блоків партій) до Центральної виборчої комісії про визнання протиправними її дій та бездіяльності щодо встановлення результатів виборів народних депутатів 26 березня 2006 р.; справа за позовом Всеукраїнської партії Народної Довіри, Прогресивної соціалістичної партії України, Соціалістичної партії України та деяких кандидатів у народні депутати до ЦВК про визнання протиправними її дій та бездіяльності щодо встановлення результатів позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 р. У 2008–2010 рр. Олександр Михайлович постійно займав високі місця у рейтингах найвпливовіших українців, який щорічно складають журнали «Фокус» та «Кореспондент». Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. За заслуги перед Українською Православною Церквою нагороджений орденом святого великомученика Георгія Побідоносця. Має нагороди і відзнаки Вищої ради юстиції, Конституційного Суду, Вищого адміністративного суду, Ради суддів адміністративних судів України, Союзу юристів України, Всесвітньої асоціації юристів та ще близько 30 відомчих відзнак. За результатами Всеукраїнського конкурсу на кращі професійні досягнення у 2007 р. визнаний юристом року в номінації «Суддя адміністративного суду». Коли в напруженому графіку Олександра Михайловича з’являється вільний час, присвячує його активним видам спорту. Одружений, має двох синів.