СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Костюк
Геннадій Iгорович

ПРОФЕСОР КАФЕДРИ ТЕОРЕТИЧНОЇ МЕХАНІКИ, МАШИНОЗНАВСТВА І РОБОТОМЕХАНІЧНИХ СИСТЕМ НАЦІОНАЛЬНОГО АЕРОКОСМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. М.Є. ЖУКОВСЬКОГО «ХАІ», ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ МІЖНАРОДНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК ТА ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Доктор технічних наук, професор, академік Академії інженерних наук та Академії наук технологічної кібернетики України.
Присвятивши своє життя науці, Г. І. Костюк зробив важливий внесок у розвиток технологій виробництва ракетно-космічної та авіаційної техніки. Народився 18 березня 1942 р. в Омську. У 1970 р. закінчив факультет «Авіадвигуни» Харківського авіаційного інституту. Шлях становлення Геннадія Ігоровича як науковця увінчався заснуванням і подальшим розвитком наукового напрямку: «Розробка фізико-технічних основ комбінованих, плазмово-іонних, нанотехнологій та обладнання для їх реалізації», у межах якого й досі триває робота за такими піднапрямками, як: розробка теорії та практики отримання та використання наноструктур; створення робототехнологічних систем високої і надвисокої продуктивності.

У періоди 1970–1974 і 1980–1991 рр. за участі Г. І. Костюка розроблялися високоресурсні електрод­ні системи електрореактивних двигунів: імпульсних плазмових, торцевого холовського, іонних і стаціонарних плазмових двигунів. Брав участь у розробці механізмів, що працюють у відкритому космосі (випробування матеріалів на супутнику «Космос 1047»). Після захисту кандидатської працював асистентом і старшим викладачем кафедри «Прилади літальних апаратів» (1974–1980). Захистивши докторську у 1984 р. і пропрацювавши 2 роки професором кафедри фізики, очолив кафедру різання металів, яку реорганізував у кафедру робототехніки (1986–2011) та загальнотехнічний факультет ХАІ в Черкаському інженерно-технологічному інституті (1988–1998). З вересня 2011 р. — професор кафедри 202 ХАІ. Має найвищий рейтинг як професор і головний науковий співробітник університету 2014/2015 рр. Науковий спадок Г. І. Костюка налічує 948 наукових робіт (включаючи 210 робіт у дальньому зарубіжжі), з них 8 монографій, 31 підручників та нав­чальних посібників, 7 патентів на винаходи та 13 авторських свідоцтв. Під його керівництвом захищено 3 докторські та 25 кандидатських дисертацій. Він є членом редакційних колегій у журналах «Фізична інженерія поверхонь», «Авіаційно-космічна техніка і технологія», «Обладнання та інструмент для професіоналів», збірників наукових праць «Наука та освіта», «Сучасні досягнення в науці та освіті». З 2001 р. — почесний професор Уханьського політехнічного університету (КНР), у 2002 р. провів Всекитайський семінар «Лазерні і комбіновані технології в машинобудуванні». Загалом ним проведено 25 міжнародних наукових конференцій «Нові технології у машинобудуванні» (1992–2015). Нагороджений подяками від міністра освіти і науки України та голови ВАК України. На подальший пошук вченого надихають найрідніші — його дружина і дочка.