СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Баранник
Сергій Iванович

Професор кафедри загальної хірургії державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України

Доктор медичних наук, професор.
Провідний уролог України, Сергій Іванович Баранник наукову і практичну діяльність присвятив дослідженню нових способів лікування сечо­­кам’я­ної хвороби та компенсаторних властивостей нирок. Народився 25 грудня 1953 р. у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області. Вищу освіту здобув у Дніпропетровському медичному інституті за спеціальністю «Лікувальна справа» (1977). Після закінчення інтернатури за фахом «Хірургія» з 1978 р. працював ординатором урологічного відділення Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечнікова, з 1990 р. — завідувачем відділенням рентген-ударної літотрипсії цієї лікарні. В Дніпропетровській державній медичній ака­демії Сергій Іванович працює з 1991 р., спочатку — асистент, з 1995 по 1999 рр. — доцент ка­федри урології. Одночасно за сумісництвом обій­мав посаду завідувача відділенням рентген-ударної літотрипсії (1991–1999). З 1999 р. — професор кафедри хірургічних хвороб (з 2005 р. — кафедра загальної хірургії).

У 1981–1985 рр. навчався в заочній аспірантурі кафедри урології Дніпропетровського медичного інституту. У 1986 р. захистив кандидатську дисертацію, у 1997 р. — докторську за темою «Нові способи підвищення ефективності дистанційної ударно-хвильової літотрипсії в лікуванні сечокам’яної хвороби». Вчене звання професора отримав у 2004 р. Має вищу кваліфікаційну категорію за фахом «Урологія». Упродовж 1993–1999 рр. обіймав посаду головного спеціаліста (уролога) департаменту охорони здоров’я Дніпропет­ровської обласної державної адміністрації. Член редакційної колегії українського науково-практичного журналу урологів, андрологів, нефрологів «Урологія». Коло наукових інтересів вченого: в урології — оперативна урологія, сечо­кам’яна хвороба, особливості функціонування пар­них органів; в хірургії — невідкладна хірургія захворювань органів черевної порожнини. Автор понад 300 наукових праць, серед них (у співавторстві) 3 монографії, 3 навчальні посібники з невідкладної урології та хірургії, 2 підручники «Хірургія»; має 11 свідоцтв на винахід та патенти. Науковець зробив вагомий внесок у комплексне вивчення функціонального та морфологічного стану нирок в умовах однобічного тимчасового і повного припинення кровообігу та характер динамічних змін їх функціонування і формування компенсаторних реакцій в умовах теплової та холодової ішемії. Встановив також зміни ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в умовах однобічного порушення кровотоку однієї з нирок. Значних результатів досяг у впровадженні в практику методу дистанційної літотрипсії в лікуванні сечокам’яної хвороби. Вивчення фізико-механічних характеристик сечових каменів та можливостей впливу на їх міцність дозволило створити оригінальну технологію контактної та дистанційної літотрипсії. Розроб­лені і впроваджені способи руйнування сечових каменів мають високу ефективність, значно скорочують кількість можливих ускладнень, а також дозволяють втричі зменшити енергозатрати. С. І. Баранник отримав авторське свідоцтво на наукове відкриття «Властивість каменів нирок як біологічних об’єктів проявляти пружно-в’язко-пластичні деформації», а першу в Україні монографію «Дистанційна літотрипсія» відзначено дипломом як найкраще наукове і науково-методичне видання. Нагороджений пам’ятною медаллю Російської академії істотних наук «Автору наукового відкриття» (1999).