СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ


Дорогі читачі!


   Існування сучасної держави неможливе без розвитку всіх галузей науки, у тому числі правничих. Незважаючи на те, що їх виникнення припадає на XIX ст., правничі науки продовжують свій поступальний рух і нині. Розвиваються старі наукові школи, створюються нові об,єднання вчених, які роблять суттєвий внесок у розбудову правової держави, вдосконалення законотворчого процесу і правозастосування. Адже наукова школа — це напрям у науці, що виник завдяки становленню відповідних традицій і охоплює дослідницькі колективи та певні кола учених.
    У даний час на шляху становлення незалежної держави, зі зростанням ролі правового регулювання суспільних відносин, зростає й роль провідних правових наукових шкіл і науковців у розбудові державності, розвитку інноваційної промисловості, підвищенні соціальних стандартів життя, а також у підготовці високоосвічених та висококваліфікованих спеціалістів, які працюватимуть на благо країни.
Недарма в літературі зазначається, що особливого розквіту наукові школи набули у другій половині XX – на початку XXI ст. Це пов,язано з подальшим становленням і поглибленням правової науки та освіти, їх інтеграцією та диференціацією, появою видатних учених, які започаткували доктринальні підходи до вирішення питань, пов'язаних з утвердженням верховенства права, реалізацією функцій влади, забезпеченням конституційних і галузевих прав та свобод людини і громадянина, поперед­женням системи сучасних викликів і ризиків у політичній, економічній, екологічній, науково-технічній та інших сферах, обґрунтуванням доцільності встановлення додаткових юридичних гарантій, забезпечення національної безпеки держави, особистої безпеки громадян на шляху формування громадянського суспільства.
    У зв'язку із наведеним, основними завданнями правової наукової школи повинні стати: розробка теоретичних концепцій, підходів, положень, що підтверджують відповідну наукову гіпотезу; збереження та примноження традицій і цінностей наукової школи на всіх етапах її становлення та розвитку; популяризація отриманих результатів наукових досліджень; постійне залучення до наукової діяльності обдарованої молоді, здатної до самостійного наукового пошуку; розвиток атмосфери творчості, новаторства, відкритості для наукових дискусій; інтеграція теоретичних доробок наукової школи з навчальним процесом і їх впровадження в практику.
    Без знання історії, витоків науки, без шанування тих, хто її творив, рух уперед неможливий, тому видання книги «Науковці України — еліта держави», де вперше представлено історію розвитку української науки через сучасні наукові школи, які заклали фундамент розвитку наукових знань, є необхідним і своєчасним.