 
Київський національний університет імені Тараса Шевченка — класичний університет дослідницького типу, провідний вищий навчальний заклад України. Його історія бере свій початок від 15 липня 1834 р., коли у день пам’яті Святого рівноапостольного князя Володимира відбулося урочисте відкриття університету. Влітку 1834 року єдиний на той час факультет — філософський (з двома відділеннями: історико-філологічним та фізико-математичним) — прийняв перших 62 студентів. Юридичний факультет було відкрито уже наступного року — у 1835 р.
У 1939 р. Університет було названо на честь видатного українського поета Тараса Шевченка, який працював тут вчителем малювання та співробітником Археографічної комісії. 21 квітня 1994 р. Указом Президента України Л. М. Кравчука Університету було надано статус «національного», а 25 листопада 1999 р. новим Указом Президента України Л. Д. Кучми автономний статус Університету було суттєво розширено. Указом Президента України В. А. Ющенка від 5 травня 2008 р. університет було перетворено на головний навчально-науковий центр із підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації в Україні. 29 липня 2009 р. постановою Кабінету Міністрів України Університету було надано статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу та передбачено посилене фінансування програм перспективного розвитку.
Сьогодні на 14 факультетах та в 7 інститутах Університету ведеться підготовка за 73 спеціальностями, які опановують майже 25 тисяч студентів. Загалом за свою історію Київський національний університет імені Тараса Шевченка підготував 350 тисяч фахівців, з яких 33 тисячі стали кандидатами і докторами наук.
|
Навчальний процес забезпечують 182 кафедри, на яких працює більше 2300 штатних науково-педагогічних
працівників й близько 550 сумісників. Понад 75 % науково-педагогічних працівників мають науковий ступінь доктора та кандидата наук, учене звання професора та доцента мають понад 52 % викладачів.
При Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у складі факультетів та інститутів або як окремі допоміжні підрозділи функціонують: Астрономічна обсерваторія, Ботанічний сад імені академіка О. Фоміна, Наукова бібліотека імені М. Максимовича, Канівський природний заповідник, Науково-дослідний інститут фізіології, лабораторії, Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», Інформаційно-обчислювальний центр, Центр українознавства, геологічний та зоологічний музеї, музей історії університету, міжфакультетський лінгвістичний музей тощо.
При Університеті також працює підготовчий факультет, що здійснює підготовку громадян України із загальноосвітніх дисциплін, які виносяться на зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти за програмами, складеними відповідно до вимог ЗНО, а також підготовку іноземних громадян до навчання в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Щороку факультет може прийняти на навчання 1300 громадян України та 1000 іноземних громадян.
Для проживання студентів створено студентське містечко з комфортабельними гуртожитками, комп’ютерними клубами, спортивним комплексом, їдальнями, кафе, танцювальними залами. Для оздоровлення студентів та співробітників Університет утримує санаторій-профілакторій, оздоровчо-спортивні комплекси в Криму, на узбережжі Чорного моря та на Київщині, на березі Дніпра.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка підтримує широкі міжнародні зв’язки з університетами зі всього світу. На сьогоднішній день Університет має партнерські угоди зі 130-ма університетами із 48 країн світу. Для проведення наукової роботи, участі у конференціях, читання лекцій, Університет щорічно відвідують понад 100 зарубіжних вчених та викладачів із більш ніж 20 країн світу. В Університеті постійно працює близько 25 викладачів із понад 15 держав. Щороку у зарубіжні відрядження до 52–58 країн від’їжджають більш як 900 викладачів, науковців, студентів. Дві третини відряджених виїжджали за кордон з науковою метою (участь у конференціях, стажування, проведення досліджень).
Юридичний факультет
Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка є взірцем вищої школи сучасної правничої освіти та наукової думки в Україні. Високий рівень якості професійної підготовки випускників факультету визнано не лише в Україні, а й за кордоном.
Колектив юридичного факультету приділяє особливу увагу поєднанню у науковій та педагогічній діяльності історико-правових традицій минулого із актуальними питанями різних галузей правознавства сучасності. Серед таких традиційних галузей провідне місце на факультеті відводиться теорії та історії держави і права, конституційному, адміністративному, фінансовому, податковому, трудовому, цивільному, господарському, кримінальному, аграрному, земельному, екологічному, сімейному, цивільно- та кримінально-процесуальному, міжнародному приватному й публічному праву тощо.
Постійне вдосконалення навчального процесу із врахуванням сучасних освітніх стандартів дозволило успішно впровадити викладання і нових за змістом дисциплін: земельне порівняльне право, проблеми реалізації прав на землю,
право Європейського Союзу, юридична відповідальність, проблеми страхового права, правові
засади фінансового контролю, міжнародне екологічне право, історія українського права, історія правничої думки в Київському університеті, теорія судового дізнання, цивільно-правове регулювання фінансових послуг.
Сьогодні на факультеті навчається більш ніж три тисячі студентів, з якими працюють понад 200 кваліфікованих викладачів та співробітників, зокрема 26 професорів, серед яких 3 академіки Національної академії правових наук України, 5 членів-кореспондентів НАПрН, понад 75 доцентів, кандидатів наук. У навчальному процесі беруть участь і висококваліфіковані юристи-практики. Підготовка фахівців на юридичному факультеті здійснюється на денній та заочній формах навчання за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями — бакалавр, спеціаліст та магістр. Очолює факультет Іван Сергійович Гриценко — доктор юридичних наук.
На факультеті функціонує 14 кафедр: адміністративного права, фінансового права, господарського права, конституційного права, криміналістики, кримінального права та кримінології, правосуддя, теорії права і держави, історії права і держави, трудового права та права соціального забезпечення, земельного та аграрного права, екологічного права, цивільного права, нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури. Також на юридичному факультеті працює центр досліджень проблем прав людини, клас мультимедійної підготовки, комп’ютерний кабінет, лінгафонний кабінет та видавничо-поліграфічний центр. Оволодінню теоретичними і практичними навичками студентами сприяють різні форми навчальної практики, ділові навчальні ігри, виробнича та переддипломна (магістерська) практика. Її студенти проходять в органах законодавчої, виконавчої, судової влади, правоохоронних органах, юридичних фірмах, нотаріальних конторах тощо.
Міжнародна співпраця здійснюється на факультеті у різних формах. Зокрема, у конференціях, круглих столах, семінарах та інших наукових заходах, що проводяться на факультеті (лише у 2010 р. їх було 19), бере участь велика кількість представників українських та провідних зарубіжних вищих навчальних закладів. Крім того, студенти та викладачі факультету є серед учасників та організаторів літніх шкіл та семінарів. Влітку 2011 р. юридичний факультет брав участь в організації двох літніх шкіл та серії семінарів.
Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка надає можливість вивчати
фахові дисципліни англійською мовою. Серед них — факультативний курс «Змагальна система судочинства та суд присяжних» (читається фахівцями Левітт-Інституту із США) та факультативна англомовна навчальна програма «Аналіз та менеджмент публічної політики» (викладання здійснює професор Петер Кньопфель Швейцарської вищої школи державного управління).
У 2010 р. було започатковано Програму стажування студентів юридичного факультету в Європейському парламенті (м. Брюссель, Бельгія) в офісі депутата Марека Сівеця, який у попередньому скликанні був Віце-президентом Європарламенту.
Без професійності науково-педагогічних працівників факультету, налагодженої системи міжнародних зв’язків, викладання дисциплін іноземними мовами було б неможливо сформувати сучасну молоду еліту, здатну ефективно працювати в державних органах, громадських, правозахисних організаціях, підприємницьких структурах, вищих навчальних закладах та наукових установах. Саме у набутті молодими правниками такої професійності в сучасних умовах і полягає одне із основних завдань факультету.