 
Львівський національний університет імені Івана Франка — один із найдавніших вищих навчальних закладів не лише України, а й Європи — уже четверте століття творить свою історію. Змінювалися епохи і політичний статус Галичини, а Університет завжди залишався дієвим осередком науки, культури і духовності.
Історія Львівського університету розпочалася ще в середині XVII ст.: 20 січня 1661 р. було підписано привілей, що надавав Львівській єзуїтській колегії «гідність академії і титул університету». Тоді діяли лише філософський і теологічний відділи.
У 1784 р. австрійський імператор Йосиф ІІ відновив діяльність Університету, в якому працювало чотири факультети — філософський, теологічний, правничий і медичний.
Викладачі та вихованці Університету зробили чималий внесок у розвиток української та світової науки і культури. У Львівському університеті навчалися: один із зачинателів нової української літератури в Галичині, письменник Маркіян Шашкевич; вчений і педагог, етнограф і філолог, завідувач кафедри української словесності і ректор Університету Яків Головацький; історик і мовознавець Іван Вагилевич; філософ Петро Лодій та інші. Серед відомих учених Львівського університету, чиї імена були відомі далеко за його межами: біолог Б. Дибовський, фізик М. Смолуховський, математики Ю. Пузина, С. Банах, М. Зарицький, М. Чайковський, В. Левицький, географ С. Рудницький, філологи та історики О. Огоновський, М. Возняк, О. Колесса, Є. Курилович, І. Свєнціцький, К. Студинський, І. Шараневич, правники О. Огоновський і С. Дністрянський.
|
Двадцять років (1894–1914 рр.) в Університеті працював видатний історик, автор 10-томної «Історії України-Руси», сотень праць з історії, історії літератури, історіографії, джерелознавства, президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський.
У листопаді 1918 р. Міністерство правовизнань та освіти Польщі, до складу якої після розпаду Австро-Угорської імперії ввійшла Галичина, присвоїло Університетові ім’я польського короля Яна Казимира. Тоді ж ректорат видав наказ, згідно з яким до Університету могли бути зараховані лише польські громадяни. У відповідь на це було організовано «Товариство наукових викладів імені Петра Могили» та Львівський (таємний) український університет, котрий в умовах величезних труднощів і репресій функціонував до 1925 р.
У 20–30-х рр. ХХ ст. в історію світової науки ввійшла Львівська математична школа С. Банаха. Широке визнання здобули праці І. Бадіяна у галузі цитології бактерій. Далеко за межами Польщі була відома Львівсько-Варшавська школа філософії та логіки, зачинателем якої був К. Твардовський.
У 1940 р. Університетові було присвоєно ім’я всесвітньо відомого українського мислителя, письменника, вченого,
перекладача, політичного та громадського діяча — Івана Франка, який у 70-х рр. ХІХ ст. навчався на філософському факультеті.
У Львівському університеті навчалися видатні письменники, державні та громадські діячі нашого часу, зокрема, Р. Братунь, Є. Сверстюк, Р. Іваничук, Р. Федорів, В. Лучук, Ігор та Ірина Калинці, Д. Павличко, Р. Лубківський. Серед випускників Університету — академіки НАН України О. Парасюк, І. Юхновський, Я. Підстригач, В. Панасюк, Я. Ісаєвич, І. Скрипник, М. Бродин, Б. Пшеничний.
З проголошенням незалежності України розпочався новий етап в історії Університету: було відкрито нові факультети, кафедри та започатковано численні наукові школи. Зараз Львівський університет є провідним вищим навчальним закладом, в якому діють 18 факультетів, 3 коледжі та Інститут післядипломної освіти.
Студенти та слухачі Університету здобувають освіту за 80 спеціальностями на 17 факультетах, 9 спеціальностями у трьох коледжах, а також другу освіту — на 5 факультетах Інституту післядипломної освіти. В Університеті навчається близько 32 тисяч студентів і слухачів.
День 11 жовтня 1999 р. назавжди ввійшов до літопису Університету, коли Указом Президента України ВУЗу було надано статус національного, що стало визнанням високого рівня науки й освіти у Львівському університеті, для якого впродовж усієї його історії працювало не одне покоління вчених і викладачів. 29 липня 2009 р. постановою Кабінету Міністрів
України № 797 Львівському національному університету імені Івана Франка було надано статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу.
В Університеті працює висококваліфікований колектив викладачів і наукових співробітників: 177 докторів наук, професорів, понад 892 кандидати наук, доценти. В аспірантурі Львівського університету готують фахівців із 87 спеціальностей гуманітарного та природничого профілів. Діє 19 спеціалізованих Вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій із 43 спеціальностей. У структуру науково-дослідної частини Університету входять 19 науково-дослідних лабораторій; 7 інститутів: Інститут франкознавства, Інститут славістики, Інститут літературознавчих студій, Інститут європейської інтеграції, Інститут історичних досліджень, Інститут археології, Інститут екології інформації; 6 музеїв (історії Університету, археології, зоологічний, мінералогічний, палеонтологічний, геології корисних копалин); Астрономічна обсерваторія та Ботанічний сад. Важливим духовним і культурним центром всеукраїнського значення є Наукова бібліотека — одна з найстаріших книгозбірень України, яка у 2008 р. відсвяткувала свій 400-річний ювілей. В Університеті працює 28 всесвітньо відомих наукових шкіл, виходять друком понад 30 наукових журналів.
При Університеті функціонують Британський центр, Австрійський центр, Центр країн Північної Європи, Центр італійської мови і культури, Центр грецької мови і культури, філія Інституту Ґете — де співробітники та студенти мають можливість користуватися науково-методичною літературою та поглиблювати знання з іноземних мов.
До структурних підрозділів Університету належать 18 факультетів: біологічний; географічний; геологічний; доуніверситетської підготовки; економічний; електроніки; журналістики; іноземних мов; історичний; культури і мистецтв; механіко-математичний; міжнародних відносин; прикладної математики та інформатики; фізичний; філологічний; філософський; хімічний; юридичний.
Юридичний факультет Університету давно став провідним в Україні з підготовки викокваліфікованих спеціалістів.
Економічний факультет Університету має 2 філії у Львівській області: у м. Самборі та м. Червонограді.
Також до навчальних структурних підрозділів Університету належать 3 коледжі (Педагогічний, Природничий, Правничий) та Інститут післядипломної освіти: факультет післядипломного навчання науково-педагогічних працівників; факультет обліку
і підприємництва; фінансово-економічний факультет; правничий факультет; факультет міжнародного права та бізнесу.
На факультетах і в коледжах діє низка студентських громадських організацій, зокрема, Профком студентів, Студентський уряд, «Молода дипломатія», Об’єднання студентів-правників.
За останні десятиліття Львівський національний університет імені Івана Франка став одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів нашої держави, налагодив активну співпрацю із багатьма університетами та науковими установами світу і здобув високий міжнародний авторитет.
