Після закінчення університету (1899) він працював при кафедрі спеціальної патології та терапії, якою керував В.П. Образцов, та в Київській міській лікарні. Згодом М.Д. Стражеско працював у терапевтичній клініці В.П. Образцова, а з 1910 р. також завідував кафедрою спеціальної патології і терапії Київських вищих жіночих курсів.
В наступний період науково-педагогічної діяльності вченого почала формуватись його наукова школа. У 1919 р. М.Д. Стражеска було обрано професором терапевтичної клініки медичного факультету Новоросійського університету. У 1922 р. М.Д. Стражеско повернувся до Києва і очолив кафедру в медичному інституті. Вчений налагодив співпрацю з представниками теоретичної медицини після організації клінічних відділів Київського інституту експериментальної біології та патології Наркомздоров’я УРСР (1931) та Інституту клінічної фізіології АН УРСР (1934). Професор Микола Дмитрович Стражеско вважав цей період консолідації сил терапевтів з представниками теоретичної медицини найважливішим етапом у формуванні його наукової школи. Робота в цих інститутах створила передумови для творчої співдружності наукових шкіл М.Д.Стражеска та О.О. Богомольця.
У 1936 р. в Києві було створено Інститут клінічної медицини Наркомздоров’я УРСР за проектом, розробленим М.Д. Стражеском. В ньому під керівництвом М.Д. Стражеска працювали такі відомі вчені, як О.І. Смирнова-Замкова, І.М. Іщенко, Д.Ф. Чеботарьов, Д.Н. Яновський, О.А. Айзенберг, Ф.Я. Примак, А.Л. Міхньов, С.М. Шаравський, О.Л. Пхакадзе та ін. Клініками та науковими лабораторіями керували учні М.Д. Стражеска. Використання фізіологічного експерименту, біохімічні дослідження у клінічній практиці інституту (Т.В. Фетисова, Р.А. Фролькіс та ін.) були характерною рисою наукової роботи М.Д. Стражеска.
Вчені наукової школи вивчали питання патогенезу та експериментальної терапії захворювань серцево-судинної системи. При дослідженні ревматизму було доведено алергічний характер його патогенезу. Значний внесок М.Д. Стражеско та його школа здійснили у вивченні питань патології органів травлення: колітів, виразкової хвороби, хвороб печінки, жовчного міхура, жовчних протоків. Було розроблено новий оригінальний метод дослідження функцій печінки при її ураженні, широко досліджувались вуглеводний та білковий обміни, було обґрунтовано застосування кисневої терапії. М.Д. Стражеско детально проаналізував існуючі на той час методи дослідження функцій печінки.
В колі наукових інтересів М.Д. Стражеска тайого учнів були й питання клінічної гематології. У 1940 р. М.Д. Стражеском та Д.Н. Яновським вперше в країні було створено гематологічний атлас. У 1970 р. розробку проблем клінічної гематології було перенесено з Інституту клінічної медицини у Київський інститут гематології та переливання крові.
Вчені досліджували вплив вагітності на кровообіг в здорових жінок і при захворюваннях серцево-судинної системи, ревматичні ураження серця у вагітних. З 1959 р. подальшу розробку цієї тематики було передано із Інституту клінічної медицини до Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології.
Ідеї вченого отримали розвиток в Інституті геронтології, створеному в Києві у 1958 р. Перейнявши наукові положення, сформульовані М.Д. Стражеском, колектив інституту (Д.Ф. Чеботарьов та ін.) широко розгорнув експериментальні дослідження та клінічні спостереження, розробивши комплексну програму, спрямовану на продовження активного творчого життя людини.
Після закінчення університету (1899) він працював при кафедрі спеціальної патології та терапії, якою керував В.П. Образцов, та в Київській міській лікарні. Згодом М.Д. Стражеско працював у терапевтичній клініці В.П. Образцова, а з 1910 р. також завідував кафедрою спеціальної патології і терапії Київських вищих жіночих курсів.
В наступний період науково-педагогічної діяльності вченого почала формуватись його наукова школа. У 1919 р. М.Д. Стражеска було обрано професором терапевтичної клініки медичного факультету Новоросійського університету. У 1922 р. М.Д. Стражеско повернувся до Києва і очолив кафедру в медичному інституті. Вчений налагодив співпрацю з представниками теоретичної медицини після організації клінічних відділів Київського інституту експериментальної біології та патології Наркомздоров’я УРСР (1931) та Інституту клінічної фізіології АН УРСР (1934). Професор Микола Дмитрович Стражеско вважав цей період консолідації сил терапевтів з представниками теоретичної медицини найважливішим етапом у формуванні його наукової школи. Робота в цих інститутах створила передумови для творчої співдружності наукових шкіл М.Д.Стражеска та О.О. Богомольця.
У 1936 р. в Києві було створено Інститут клінічної медицини Наркомздоров’я УРСР за проектом, розробленим М.Д. Стражеском. В ньому під керівництвом М.Д. Стражеска працювали такі відомі вчені, як О.І. Смирнова-Замкова, І.М. Іщенко, Д.Ф. Чеботарьов, Д.Н. Яновський, О.А. Айзенберг, Ф.Я. Примак, А.Л. Міхньов, С.М. Шаравський, О.Л. Пхакадзе та ін. Клініками та науковими лабораторіями керували учні М.Д. Стражеска. Використання фізіологічного експерименту, біохімічні дослідження у клінічній практиці інституту (Т.В. Фетисова, Р.А. Фролькіс та ін.) були характерною рисою наукової роботи М.Д. Стражеска.
Вчені наукової школи вивчали питання патогенезу та експериментальної терапії захворювань серцево-судинної системи. При дослідженні ревматизму було доведено алергічний характер його патогенезу. Значний внесок М.Д. Стражеско та його школа здійснили у вивченні питань патології органів травлення: колітів, виразкової хвороби, хвороб печінки, жовчного міхура, жовчних протоків. Було розроблено новий оригінальний метод дослідження функцій печінки при її ураженні, широко досліджувались вуглеводний та білковий обміни, було обґрунтовано застосування кисневої терапії. М.Д. Стражеско детально проаналізував існуючі на той час методи дослідження функцій печінки.
В колі наукових інтересів М.Д. Стражеска тайого учнів були й питання клінічної гематології. У 1940 р. М.Д. Стражеском та Д.Н. Яновським вперше в країні було створено гематологічний атлас. У 1970 р. розробку проблем клінічної гематології було перенесено з Інституту клінічної медицини у Київський інститут гематології та переливання крові.
Вчені досліджували вплив вагітності на кровообіг в здорових жінок і при захворюваннях серцево-судинної системи, ревматичні ураження серця у вагітних. З 1959 р. подальшу розробку цієї тематики було передано із Інституту клінічної медицини до Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології.
Ідеї вченого отримали розвиток в Інституті геронтології, створеному в Києві у 1958 р. Перейнявши наукові положення, сформульовані М.Д. Стражеском, колектив інституту (Д.Ф. Чеботарьов та ін.) широко розгорнув експериментальні дослідження та клінічні спостереження, розробивши комплексну програму, спрямовану на продовження активного творчого життя людини.