У 1929 р. професор Київського політехнічного інституту, академік ВУАН Є.О. Патон створив Електрозварювальну лабораторію і почав досліджувати міцність зварних конструкцій, формувати наукові основи зварювального виробництва. У 1933 р. в складі ВУАН в Києві було створено Інститут електрозварювання, яким до кінця життя керував Є.О. Патон. (У 1945 р. постановою Уряду інституту надано ім’я засновника). Він розробив оптимальну структуру інституту, до складу якого ввійшли науково-дослідні підрозділи, конструкторські бюро, групи впровадження, експериментально-виробничі майстерні, що дозволяє у найкоротший термін довести наукову ідею до втілення в реальні технології й устаткування та впровадити цю роботу у виробництво. Характерними для стилю роботи Є.О. Патона були вибір і рішення ключових питань, практичне застосування результатів наукових досліджень. У початковий період було створено раціональні конструкції зварних вагонів, котлів, суден, мостів. Замість клепаних, створено автоматичне дугове зварювання під флюсом, яке почало впроваджуватися в промисловість. У 1935 р. Є.О. Патон організував в КПІ зварювальний факультет.
У роки Великої Вітчизняної війни, водночас з напруженою роботою на Уральському танковому заводі та інших оборонних заводах, невеликий колектив інституту під керівництвом Є.О. Патона продовжував наукові дослідження. Вперше в світі було винайдено автоматичне зварювання броньових сталей, відкрито явище саморегулювання плавлення електрода, досліджено процеси зварювання під флюсом, розроблено надійне устаткування. Широке впровадження автоматичного зварювання значно прискорило виробництво танків та іншої зброї.
У 1946 р. Є.О. Патон розпочав фундаментальні дослідження: причин руйнування зварних конструкцій; металургійних процесів і кристалізації металу при зварюванні, нагріванні та плавленні електрода та ін. Було удосконалено та створено нове обладнання і зварювальні технології, за допомогою яких швидко відновлено економічний потенціал країни, налагоджено виробництво труб великого діаметру, розпочато будівництво мостів, газопроводів тощо. Наприкінці 1940-х рр. вперше в світі було досліджено і розроблено електрошлакове зварювання, дугове зварювання у вуглекислому газі, завдяки чому вирішено проблеми виробництва потужних енергетичних
установок, важкого устаткування металургійної, хімічної, атомної й інших галузей промисловості. Вперше в світі створено спосіб контактного зварювання магістральних трубопроводів і залізничних шляхів за допомогою контурних трансформаторів.
У 1950 р. Борис Євгенович був призначений на посаду заступника директора інституту з наукової роботи, а в 1953 p. — директора. На основі системних планових досліджень нових для технологій видів енергії створено аргоно-дугове, електронно-променеве, плазмове, мікроплазмове, лазерне, дифузійне, гібридне та інші способи зварювання, паяння, напилення, наплавлення усіх металів, сплавів, пластмас, керметів та інших матеріалів; створені порошкові дроти, низькотоксичні електроди, активовані флюси-пасти та ін.; розроблено неруйнівний контроль стану зварених конструкцій.
З 1960-х років інститут став матеріалознавчим центром, де працюють висококваліфіковані фахівці з фізики металів, електронної мікроскопії, мас-спектроскопії, аналізу газів та інших спеціальностей, які виконують складні дослідження, зокрема із застосуванням моделювання технологій, напруг і деформацій зварних з’єднань. Б.Є. Патон заснував нові напрямки отримання високоякісних металів: електрошлакове, плазмово-дугове, електронно-променеве переплавлення, електронно-променеву гібридну нанотехнологію отримання захисних шарів, газове напилення
та ін.
У 1969 р. на космічному кораблі виконано перші у світі експерименти зі зварювання у космосі. У подальшому розроблено конструкції антен, досліджено у невагомості металургійні процеси тощо. У 1984 р. уперше у відкритому космосі зварювали, паяли, різали і напилювали електронно-променевим інструментом.
У 1991 р. Б.Є. Патон запропонував впровадити зварювальні процеси в медицину. На основі оригінальних досліджень колективом зварників та медиків розроблено технології з’єднання м’яких тканин органів людини без ниток і металевих скоб, відповідні медичні інструменти і апарати, а також протези та ін.
Патонівська школа має світове визнання. Про прикладне значення науково-конструкторських робіт школи можна судити по тому, що за технологіями Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона створюють матеріали з унікальними властивостями, зварюють, наплавляють, паяють, напилюють вироби товщиною від часток міліметрів до декількох метрів. Сфера застосування зварювання і споріднених технологій простягається від електронної промисловості і медицини до авіаційно-космічної техніки і підвідних нафтопроводів.
У 1929 р. професор Київського політехнічного інституту, академік ВУАН Є.О. Патон створив Електрозварювальну лабораторію і почав досліджувати міцність зварних конструкцій, формувати наукові основи зварювального виробництва. У 1933 р. в складі ВУАН в Києві було створено Інститут електрозварювання, яким до кінця життя керував Є.О. Патон. (У 1945 р. постановою Уряду інституту надано ім’я засновника). Він розробив оптимальну структуру інституту, до складу якого ввійшли науково-дослідні підрозділи, конструкторські бюро, групи впровадження, експериментально-виробничі майстерні, що дозволяє у найкоротший термін довести наукову ідею до втілення в реальні технології й устаткування та впровадити цю роботу у виробництво. Характерними для стилю роботи Є.О. Патона були вибір і рішення ключових питань, практичне застосування результатів наукових досліджень. У початковий період було створено раціональні конструкції зварних вагонів, котлів, суден, мостів. Замість клепаних, створено автоматичне дугове зварювання під флюсом, яке почало впроваджуватися в промисловість. У 1935 р. Є.О. Патон організував в КПІ зварювальний факультет.
У роки Великої Вітчизняної війни, водночас з напруженою роботою на Уральському танковому заводі та інших оборонних заводах, невеликий колектив інституту під керівництвом Є.О. Патона продовжував наукові дослідження. Вперше в світі було винайдено автоматичне зварювання броньових сталей, відкрито явище саморегулювання плавлення електрода, досліджено процеси зварювання під флюсом, розроблено надійне устаткування. Широке впровадження автоматичного зварювання значно прискорило виробництво танків та іншої зброї.
У 1946 р. Є.О. Патон розпочав фундаментальні дослідження: причин руйнування зварних конструкцій; металургійних процесів і кристалізації металу при зварюванні, нагріванні та плавленні електрода та ін. Було удосконалено та створено нове обладнання і зварювальні технології, за допомогою яких швидко відновлено економічний потенціал країни, налагоджено виробництво труб великого діаметру, розпочато будівництво мостів, газопроводів тощо. Наприкінці 1940-х рр. вперше в світі було досліджено і розроблено електрошлакове зварювання, дугове зварювання у вуглекислому газі, завдяки чому вирішено проблеми виробництва потужних енергетичних
установок, важкого устаткування металургійної, хімічної, атомної й інших галузей промисловості. Вперше в світі створено спосіб контактного зварювання магістральних трубопроводів і залізничних шляхів за допомогою контурних трансформаторів.
У 1950 р. Борис Євгенович був призначений на посаду заступника директора інституту з наукової роботи, а в 1953 p. — директора. На основі системних планових досліджень нових для технологій видів енергії створено аргоно-дугове, електронно-променеве, плазмове, мікроплазмове, лазерне, дифузійне, гібридне та інші способи зварювання, паяння, напилення, наплавлення усіх металів, сплавів, пластмас, керметів та інших матеріалів; створені порошкові дроти, низькотоксичні електроди, активовані флюси-пасти та ін.; розроблено неруйнівний контроль стану зварених конструкцій.
З 1960-х років інститут став матеріалознавчим центром, де працюють висококваліфіковані фахівці з фізики металів, електронної мікроскопії, мас-спектроскопії, аналізу газів та інших спеціальностей, які виконують складні дослідження, зокрема із застосуванням моделювання технологій, напруг і деформацій зварних з’єднань. Б.Є. Патон заснував нові напрямки отримання високоякісних металів: електрошлакове, плазмово-дугове, електронно-променеве переплавлення, електронно-променеву гібридну нанотехнологію отримання захисних шарів, газове напилення
та ін.
У 1969 р. на космічному кораблі виконано перші у світі експерименти зі зварювання у космосі. У подальшому розроблено конструкції антен, досліджено у невагомості металургійні процеси тощо. У 1984 р. уперше у відкритому космосі зварювали, паяли, різали і напилювали електронно-променевим інструментом.
У 1991 р. Б.Є. Патон запропонував впровадити зварювальні процеси в медицину. На основі оригінальних досліджень колективом зварників та медиків розроблено технології з’єднання м’яких тканин органів людини без ниток і металевих скоб, відповідні медичні інструменти і апарати, а також протези та ін.
Патонівська школа має світове визнання. Про прикладне значення науково-конструкторських робіт школи можна судити по тому, що за технологіями Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона створюють матеріали з унікальними властивостями, зварюють, наплавляють, паяють, напилюють вироби товщиною від часток міліметрів до декількох метрів. Сфера застосування зварювання і споріднених технологій простягається від електронної промисловості і медицини до авіаційно-космічної техніки і підвідних нафтопроводів.