в галузі гідрогеології, морської та інженерної геології
У 1961 р. на чолі з Андрієм Євтихієвичем Бабинцем на базі Інституту геологічних наук АН УРСР було створено сектор гідрогеології та інженерної геології, який став багатопрофільним центром академічної науки. Тут були широко розвинені традиційні та виникли нові напрямки гідрогеологічних та інженерно-геологічних досліджень.
Вперше було доведено важливе положення, що порові води глин є основним джерелом живлення глибоких водоносних горизонтів, ізольованих від донної поверхні. У 1962 р. під керівництвом А.Є. Бабинця було проведено 12-й рейс науково-дослідного судна «Михайло Ломоносов» в тропічну зону Атлантичного океану і започатковано експедиційні морські геологічні дослідження в системі НАН України.
З ім’ям А.Є. Бабинця пов’язані організація та розвиток регіональних гідрогеологічних та інженерно-геологічних досліджень на території України. Проведені ним роботи з формування балансу підземних вод посушливих районів Півдня України отримали міжнародне визнання. Під його керівництвом створений ряд гідрогеологічних приладів і перша в Україні постійно діюча модель водонапірної системи Криму.
Андрій Євтихійович Бабинець зібрав, згуртував і підтримав молодих дослідників, спроможних забезпечити використання в гідрогеології та інженерній геології методів точних наук — математики, фізики, хімії. Він вважав своїм обов’язком підтримувати їх у розвитку нового наукового напрямку. Запрошував молодь висловлювати свої погляди, пропозиції, гіпотези.
Андрій Євтихійович започаткував комплексну методику дослідження підземного водообміну, ресурсів та запасів підземних вод за допомогою гідродинамічних, ізотопних та гідрогеохімічних методів постійно діючих математичних моделей гідрогеологічних систем України; експериментальне вивчення динаміки вологи та солей у зоні аерації; використання ядерно-фізичних методів для вивчення фізико-механічних і водно-фізичних властивостей ґрунтів і донних відкладень морів та океанів.
Наукові ідеї Андрія Євтихійовича Бабинця розвинені та продовжені його послідовниками у багатьох наукових та навчальних установах України: Ф.А. Руденком, А.Г. Солдаком, М.І. Дробноходом (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), І.А. Скабалановичем (Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара), С.А. Шагоянцем (Дніпропетровський національний гірничий університет), В.В. Коллодієм (Інститут геології та геохімії горючих копалин НАН України) та ін.
У 1961 р. на чолі з Андрієм Євтихієвичем Бабинцем на базі Інституту геологічних наук АН УРСР було створено сектор гідрогеології та інженерної геології, який став багатопрофільним центром академічної науки. Тут були широко розвинені традиційні та виникли нові напрямки гідрогеологічних та інженерно-геологічних досліджень.
Вперше було доведено важливе положення, що порові води глин є основним джерелом живлення глибоких водоносних горизонтів, ізольованих від донної поверхні. У 1962 р. під керівництвом А.Є. Бабинця було проведено 12-й рейс науково-дослідного судна «Михайло Ломоносов» в тропічну зону Атлантичного океану і започатковано експедиційні морські геологічні дослідження в системі НАН України.
З ім’ям А.Є. Бабинця пов’язані організація та розвиток регіональних гідрогеологічних та інженерно-геологічних досліджень на території України. Проведені ним роботи з формування балансу підземних вод посушливих районів Півдня України отримали міжнародне визнання. Під його керівництвом створений ряд гідрогеологічних приладів і перша в Україні постійно діюча модель водонапірної системи Криму.
Андрій Євтихійович Бабинець зібрав, згуртував і підтримав молодих дослідників, спроможних забезпечити використання в гідрогеології та інженерній геології методів точних наук — математики, фізики, хімії. Він вважав своїм обов’язком підтримувати їх у розвитку нового наукового напрямку. Запрошував молодь висловлювати свої погляди, пропозиції, гіпотези.
Андрій Євтихійович започаткував комплексну методику дослідження підземного водообміну, ресурсів та запасів підземних вод за допомогою гідродинамічних, ізотопних та гідрогеохімічних методів постійно діючих математичних моделей гідрогеологічних систем України; експериментальне вивчення динаміки вологи та солей у зоні аерації; використання ядерно-фізичних методів для вивчення фізико-механічних і водно-фізичних властивостей ґрунтів і донних відкладень морів та океанів.
Наукові ідеї Андрія Євтихійовича Бабинця розвинені та продовжені його послідовниками у багатьох наукових та навчальних установах України: Ф.А. Руденком, А.Г. Солдаком, М.І. Дробноходом (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), І.А. Скабалановичем (Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара), С.А. Шагоянцем (Дніпропетровський національний гірничий університет), В.В. Коллодієм (Інститут геології та геохімії горючих копалин НАН України) та ін.