СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Летичевський
Олександр Адольфович

Завідувач відділом теорії цифрових автоматів
Інституту кібернетики НАН України, академік
Національної академії наук України,
заслужений діяч науки і техніки

Олександр Летичевський — видатний український вчений у галузі кібернетики та інформатики. Результати, отримані ним у галузі теорії автоматів та алгоритмів, комп’ютерної алгебри, штучного інтелекту та теорії проектування обчислювальних систем, широко відомі світовій науковій спільноті. Народився Олександр Адольфович 3 травня 1935 року в м. Києві. 1957 року закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка і відтоді працює в Інституті кібернетики НАН України. 1963 року у Московському державному університеті захистив кандидатську дисертацію, яка була однією з перших робіт з алгебраїчної теорії автоматів. У ній вперше було вирішено проблему композиційної повноти автоматів Мура і побудовані основи структурної теорії подібної теорії Крона-Родоса, яка з’явилась значно пізніше. 1971 року в Інституті кібернетики захистив докторську дисертацію, присвячену теорії дискретних перетворювачів інформації.

У цій роботі Олександр Летичевський обґрунтував новий підхід до вивчення проблеми еквівалентності алгоритмів. З 1980 року керує відділом рекурсивних обчислювальних машин, а з 2009 — відділом теорії цифрових автоматів. 1990 року його обрано членом-кореспондентом, а 2009 року — академіком НАН України за спеціальністю «інформатика». Олександр Летичевський — один з найяскравіших представників наукової школи академіка В.М. Глушкова, заснував свою наукову школу з прикладної теорії алгоритмів, результати якої широко використовуються у практиці. У 1980-1990 роках досліджував проблеми знаходження алгебраїчних інваріантів програм, їх використання для розробки ефективних алгоритмів і програм, проблему розподілених паралельних обчислювань і проблеми створення програмного забезпечення багатопроцесорних обчислювальних систем з розподіленою пам’яттю. Останнім часом розвиває нову оригінальну математичну теорію взаємодії математичних агентів і середовищ, що складають теоретичну базу інсерціонного моделювання. Олександр Летичевський брав участь у багатьох практичних і промислових розробках. Зокрема, у 1960–1970 роках він був одним з основних розробників математичного забезпечення машин серії МИР для інженерних розрахунків та систем автоматизації проектування обчислювальних машин ПРОЕКТ. У 1980-і роки керував створенням математичного забезпечення багатопроцесорних обчислювальних комплексів. Система алгебраїчного програмування АПС, створена Олександром Летичевським та його учнями в Інституті кібернетики, базується на досвіді побудови цих систем. Нині вчений керує використанням своїх теоретичних результатів для побудови програмного забезпечення у зарубіжних фірмах Motorola та UniSoft. Від 1964 року Олександр Летичевський викладає у Національному університеті імені Тараса Шевченка, керує міжнародними проектами за програмами INTAS, NATO і CRDF, є членом редколегій журналів «Кибернетика и системний анализ», «Theoretical Computer Science», багато спілкується з міжнародними науковими організаціями та зарубіжними вченими. Його працю вшановано Державною премією СРСР, державними преміями України, премією імені В.М. Глушкова. У науковому доробку вченого понад 200 робіт і монографій, серед його учнів понад 40 кандидатів та 9 докторів наук.