|
|
Степанов головний науковий співробітник Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»
Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України. |
Визначено частоти (дисперсію) і декременти загасання нових гілок, що викликані ефектами скінченного тиску, та взаємодію хвиля-резонансні частки. Вивчено також конверсію цих хвиль у неоднорідній плазмі. Ці дослідження заклали підвалини електродинаміки плазми в магнітному полі, були експериментально підтверджені й увійшли до багатьох монографій та підручників з фізики плазми. На даних результатах ґрунтуються пропозиції вченого та його учнів щодо використання іонного циклотронного резонансу й електронного черенковського поглинання для ВЧ-нагрівання плазми в пристроях КТС. Сьогодні їх з успіхом застосовують у світі на найбільших токамаках, стелататорах та адіабатичних пастках. В перспективі вони можуть стати основою для створення термоядерного реактора. Розроблена К.М. Степановим та його учнями теорія параметричної нестійкості й турбулентності плазми експериментально підтверджена на малих прямих розрядах і в тороїдальних установках Інституту фізики плазми ННЦ ХФТІ. Співробітники відділу, очолюваного Костянкином Миколайовичем разом із науковцями Інституту атомної енергії ім. І.В. Курчатова на токамаці Т-10 (м. Москва, Росія) провели експеримент із високочастотного нагрівання швидкою магнітнозвуковою хвилею дейтерій-водневої плазми. Цей експеримент показав підвищення температури дейтронів удвічі при інжекції в плазму важких іонів ізотопу неону-22 малої густини, що також підтвердило ефективність запропонованого методу нагрівання. Розроблені К.М. Степановим методи були високо оцінені міжнародною науковою спільнотою. У 1992 році Костянтина Степанова обирають членом-кореспондентом НАНУ, а наступного року – академіком Академії прикладної радіоелектроніки України, Росії та Білорусі. Увесь науковий здобуток видатного вченого узагальнено у його наукових працях. К. М. Степанов - автор понад 600 наукових публікацій, у тому числі 5 монографій і 10 винаходів. Він підготував 26 кандидатів і 14 докторів фізико-математичних наук. Створена Костянтином Миколайовичем наукова школа в ННЦ ХФТІ та Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна, де професор Степанов викладає вже понад 40 років, отримала міжнародне визнання. Сьогодні учні видатного вченого й наставника плідно працюють в галузі теорії плазми, розробляють власні тематики, здійснюють спільні дослідження з науковцями, співробітниками відомих плазмових центрів Росії, США, Японії, Швеції, Німеччини, Австрії, Іспанії та інших країн. Костянтин Миколайович залишається відданим науці і в своїй активній громадській діяльності. Він був членом Бюро об'єднаних наукових рад Академії наук СРСР з комплексної проблеми «Фізика плазми» (1982—2000 рр.), експерт Фонду фундаментальних досліджень Міністерства освіти та науки України (1992 р.), член Проблемної ради з фізики плазми та плазмової електроніки і нових методів прискорення Відділення ядерної фізики та енергетики НАНУ,член науково-технічних рад ННЦ ХФТІ, а також спеціалізованої вченої ради ХНУ ім. В. Н. Каразіна із захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата фізико-математичних наук за спеціальностями «Фізика ядра, елементарних частинок і високих енергій» та «Фізики плазми». Він входить до складу редколегій зарубіжних та вітчизняних профільних періодичних видань: «Физика плазмы» (м. Москва;) За вагомий внесок у розвиток світової науки, заслуги перед Батьківщиною К.М. Степанов нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1971 р.), медаллю «За доблесну працю» (1970 р.), грамотою Верховної Ради УРСР (1978). Він заслужений діяч науки й техніки України (1998 р.), лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України (2005), володар медалі Академії прикладної радіоелектроніки та відзнаки НАН України «За наукові досягнення» . У щасливому подружньому житті вчений понад 45 років крокує пліч-о-пліч з чудовою жінкою, соратником, колишнім інженером-радіотехніком Оленою Олексіївною.
|
