СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ



Клименко Віктор Васильович

Клименко
Віктор Васильович

Професор кафедри психології Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»

Доктор наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Український психолог В.В. Клименко народився 9 грудня 1935 р. в м. Охтирка Сумської області. Вищу освіту здобув у Харківському педагогічному інституті ім. Г.С. Сковороди (1962). З 1966 р. на викладацькій роботі. Віктор Васильович Клименко має більше 100 наукових статей та 17 книг. За цикл наукових праць «Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості» одержав Державну премію України, яка не має аналогів ні у вітчизняній, ні у світовій практиці. Академік РАО Ш.О. Амонашвілі відзначив, що у ній «психологічні таємниці розвитку особистості розкриті українськими вченими». Психологічний механізм здійснення, який присутній практично у кожній здоровій людині, людина здійснює: творчість, виробляє інтелектуальні цінності, а також руйнує довкілля. Механізм у всіх однаковий, але його будова у кожній людині різна і внаслідок виконується різна робота.

Візьмемо алмаз, шматок вугілля й графіт. Кожна речовина має призначення: алмаз – надтвердий і здатний різати, є матеріалом для прикрас; вугілля – дає тепло і хімічні речовини; графіт – залишає слід на папері. Всі вони – вуглець, але мають різну будову, різне розташування атомів у кристалічній сітці – і тому мають різні властивості. У процесі творчості людина цим механізмом продукує відкриття, винаходи і художні образи. Психологічний механізм здійснення є живим пристроєм (сукупністю органів, деталей і ланок зв’язку), який приймає, переробляє, зберігає енергію, інформацію і виконує певну роботу. Творчими силами людини слід вважати: мислення, почуття, уяву — механізми психе; та психомоторику та енергопотенціал — механізми людини, а не тіла. Через мислення відображається невідчутне; розум виходить за межі попередніх систем знань і уявлень й висуває нові ідеї; розсуд зводить здобуті знання у систему, користуючись схемами і шаблонами, що склалися у соціумі; інтуїція працює без свідомого плану й контролю, її результат самочинно вибухає у свідомість, осяюючи неочікуваним поглядом події і перебудовує предмет. Почуття працюють з чуттєво-інтуїтивним від­ображенням предмета, утворюють інтегральні образи, інтуїтивно оцінюють їх і утворюють домінанти рішень. Механізм уяви відображає неіснуюче, створює образ майбутнього, як існуючого предмета. Енергія – необхідна жива умова розвитку психе й тіла: енергія є умовою перебігу можливості дії до дійсності, матеріалізації думок, почуттів та уяви. Психомоторика – одухотворена машина, майже єдиний засіб, знаряддя людини, завдяки якому втручається в довкілля, змінює його, створюючи нові предмети і явища власними силами. Вони – одне ціле, сплав, у якому всі компоненти душі (психе) та тіла (соми) перебувають у гармонійній пропорції. Органічність механізму містить у собі дещо більше, ніж сума частин, що піднімає людину над рівнем буденності, що дозволяє їй творити. Людина маленька і велика – феномен природи і ноосфери. Навчальні предмети в освітньому процесі мають містити здобутки ноосфери: історію: розвитку думок найвищої точності – науку; розвитку почуттів відкритих геніїв і талантів; матеріалізації думок, почуттів і уяви в техніку і технологію матеріального виробництва. Вони невичерпні джерела інформації і енергії, бруски, на яких наточується вістря мислення, розгортання сили і глибини почуттів, розвивається винахідливіть уяви, і живить енергією механізми творчості. Ноосфера – пробні камені для прояву, розвитку потужного творчого процесу. В.В. Клименко сповідує, за його ж свідченням, для багатьох парадоксальне, а для нього єдине, природне та щире життєве кредо «Задоволення в роботі».