![]() |
|
Волошин Олексій Іванович ЧЛЕН-КОРЕСПОНДЕНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ, ДОКТОР ТЕХНІЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОР Відомий вчений у галузі систем трубопровідного пневмотранспорту, геотехнологій, тепло-енергетики, ракетно-космічного комплексу – Волошин Олексій Іванович – народився 19 травня 1951 року в м. Новочеркаську Ростовської області (Російська Федерація). У 1968 році став студентом Гірничого інституту м. Дніпропетровська, а в 1973 році отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «Гірничі машини та комплекси» і почав працювати в Інституті геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України, в якому і працює вже майже 40 років. Був кращим молодим винахідником України. У 1980 році він став кандидатом технічних наук, а у 1990 році – доктором технічних наук. У 2006 році Олексій Іванович отримав звання професора і у тому ж році став членом-кореспондентом Національної академії наук України за спеціальністю «Механіка рідин і газів». З 1993 року академік Транспортної академії України. Він є генеральним директором Інституту стратегічних технологій, основним напрямком якого є розробка та створення нових космічних технологій, призначених для реального освоєння ресурсів Сонячної системи. Олексій Іванович очолює науково-інженерний центр «Екологія-Геос» Українського відділення міжнародного центру наукової культури «Всесвітня лабораторія», яку було засновано у 1986 році, метою якої є об’єднання вчених всього світу для спільного виконання дослідних програм, які мають загальнолюдське значення і призначені для збільшення добробуту та безпеки світу. З 1994 року О.І. Волошин очолює відділ вібропневмотранспортних систем та комплексів, а з 1995 року – заступник директора Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова Національної академії наук України. О.І. Волошин є основоположником механіки пневмотранспортування. В її основу покладена розроблена фізично обґрунтована математична модель руху двофазних потоків «газ – тверді частки» з використанням механіки гетерогенних середовищ. Використана фундаментальна теорія двофазних потоків в полі дії віброаеродинамічних сил стала основою для формування нового напрямку у розробці пневмотранспортного гірничого обладнання високого технічного рівня – створення малогабаритних, економічних, високоефективних вібропневмотранспортних машин безперервної та циклічної дії. Вперше у світовій практиці створені вібропневмотранспортні машини безперервної дії для транспортування вологих та липких матеріалів. Вони призначені для залишення порід у виробленому просторі шахт, у тому числі у вигляді бутових смуг високої щільності, що забезпечує ефективне підтримання виїмкових штреків. Комплекси обладнання, оснащені ежекторними машинами безперервної дії пройшли широкомасштабні випробування та рекомендовані до впровадження на підприємствах гірничодобувної промисловості України. Під керівництвом та за безпосередньої участі О.І. Волошина була розроблена принципово нова методологія визначення раціональних технологічних параметрів ведення гірничих робіт при відробці похилих вугільних пластів. Новизна методології та її основна позитивна якість полягає в тому, що вона вперше дозволяє комплексно враховувати зв’язок та взаємовплив 36 гірничо-геологічних та гірничотехнічних показників та факторів, які мають безпосередній чи побічний вплив на ефективність ведення гірничих робіт. Методологія реалізована у вигляді програмно-технологічного комплексу «Технологія стратегічного планування розвитку гірничих робіт». Ця технологія дозволяє визначити раціональні технічні і технологічні параметри для кожної видобувної ділянки, які забезпечують збалансоване сполучення навантаження на очисний вибій, дотримання правил безпеки з максимально можливими економічними показниками роботи шахти. |
|