|
|
Бутко Анатолій Дмитрович Декан обліково-економічного факультету Київського національного торговельно-економічного університету
Кандидат економічних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
Народився Анатолій Дмитрович 16 лютого 1942 року в с. Первомаріївці Слов’янського району на Донеччині. З п’яти років ріс без батька, а у п’ятнадцять розпочав свій трудовий шлях.
Середню загальнообов’язкову освіту здобував у школах м. Халтурин Кіровської області, м. Темрюк Краснодарського краю, м. Нальчик Кабардино-Балкарської АРСР. Згодом навчання в ремісничому училищі № 1 м. Краматорська Донецької області (1957–1959 рр.) та робота слюсаря V розряду НКМЗ у 1979–1962 роках, де начальником цеху був В.А. Масол, майбутній прем’єр-міністр України (1994–1995 рр.).
У 1961 році вступив на вечірнє відділення Краматорського індустріального інституту. У період 1962–1965 років служив у Київському воєнному окрузі. Будучи майстром спорту з боксу (посвідчення № 26989), А.Д. Бутко під час служби в армії передає свій спортивний досвід учням Київського суворівського училища. Разом з цим його залучають до тренування збірної Радянського Союзу з боксу суворівських і нахімовських училищ. З 112 проведених поєдинків – 100 є виграшними, боксував з чемпіонами і призерами Олімпійських ігор, Європи, Радянського Союзу та республік, гідно представляв Україну на різноманітних спортивних змаганнях. Він був членом збірних команд України, Збройних сил Радянського Союзу та студентів СРСР. Найвище спортивне досягнення – бронзовий призер першості Радянського Союзу, сьогодні Анатолій Дмитрович почесний член президії Федерації боксу України.
Після служби в армії вступив до Київського інституту народного господарства ім. Д. Коротченка, який успішно закінчив у 1970 році.
По закінченню навчання в інституті працював за направленням в УкрНДІТГХ на посадах старшого інженера, молодшого та старшого наукового співробітника. Влітку працював у Тюмені, КОМІ АРСР, будував школи, будинки, технічні споруди, набув досвіду будівельника. А в 1975 році вступив до аспірантури Київського торговельно-економічного інституту.
У 1979 році захистив кандидатську дисертацію і продовжив працювати у ВНЗ. Пройшов шлях від асистента до професора кафедри фінансового аналізу і контролю та у 1993 році декана обліково-економічного факультету. Керуючи факультетом, Анатолій Дмитрович з максимальною відповідальністю організовував роботу дружнього професорсько-викладацького колективу, даючи старт в життя молодим талантам. На факультеті у відповідності до договорів про науково-педагогічну співпрацю з Рахунковою палатою України, Міністерствами фінансів та закордонних справ України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України та органами Державного казначейства готуються висококваліфіковані фахівці, котрі є апріорно затребуваними на ринку праці.
|
Місія КНТЕУ – елітарна освіта нинішнього та майбутніх поколінь на засадах спадкоємності традицій та інновацій для забезпечення поступального розвитку України.
За час педагогічної діяльності Анатолій Дмитрович викладав дисципліни обліково-аналітичного та контрольного циклу. Вченим персонально розроблені та впроваджені в навчальний процес дисципліни «Теорія економічного аналізу», «Моделі та методи прийняття рішень в аналізі та аудиті», поряд з цим підготував перший україномовний підручник «Теорія економічного аналізу». Автор монографії «Аналіз і контроль в системі управління капіталом підприємства», підручників «Ревизия и контроль в общественном питании», «Економіко-математичні методи в обліку та аналізі господарської діяльності», «Моделі та методи прийняття рішень в аналізі та аудиті» тощо, нині завершується робота над монографією «Капітал як об’єкт обліку, аналізу та аудиту».
Професор А.Д. Бутко на високому науково-методичному рівні викладає навчальні дисципліни, здійснює постійне керівництво дипломними та кандидатськими роботами студентів та аспірантів, впроваджує в навчальний процес сучасні методи навчання. Важливу роль науковець приділяє підготовці молодого покоління вчених. Серед його учнів співробітники кафедри фінансового аналізу та контролю: доценти О.А. Шевчук, О.Л. Шерстюк, О.О. Заремба, В.Ю. Гордополов, викладачі В.Д. Гоцуляк та А.М. Пташнік, а також працівники інших ВНЗ та провідних установ – Ю.В. Бакун, доценти
І.В. Мельничук, І.А. Волкова. Завершив підготовку до захисту кандидатської дисертації В.В. Солотва, який працює третім секретарем Міністерства закордонних справ України.
А.Д. Бутко неодноразово був відзначений почесними дипломами і грамотами Міністерства фінансів України, Міністерства освіти і науки України, подякою Міністерства закордонних справ України, Державного казначейства, Контрольно-ревізійного управління України, адміністрації м. Києва і Ватутінського району. Нагороджений знаками «Відмінник освіти України», «Петро Могила» та медалями «Захиснику Вітчизни», «За трудову відзнаку», «До 1500-річчя Києва».
|
Продовжує справу батька донька Світлана Бутко, обліковець за фахом. Особливою гордістю для Анатолія Дмитровича є онук Богдан, молодий та енергійний, повний ідей і карколомних планів. Юнак захоплюється грою на гітарі, талант генетично передався йому від батька Олександра та матері, які успішно закінчили музичну школу. Богдан здобув освіту магістра за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». Паралельно основному навчанню він отримав диплом за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра з філології і йому було присвоєно звання лейтенанта по закінченні Національного університету оборони України. Англійську мову вивчав у Кембриджському університеті, на Мальті, працював на канікулах у США. Зараз працює в Міністерстві закордонних справ України.
Своїми досягненнями Анатолій Дмитрович завдячує усьому роду Бутків – двадцяти шести двоюрідним братам та сестрам. Особливо вдячний дядькові Федору Івановичу, брату Леоніду Миколайовичу, матері Зінаїді Миколаївні та дружині Марії, а також тренерам В.І. Єфімову та О.Л. Шагіну, керівнику в аспірантурі Г.В. Метрофанову, що навіки залишили про себе приємні та теплі спогади. Вдячний друзям по наукових інтересах –
професорам В.І. Оспішеву і
Є.В. Мниху та багатьом іншим.
Окрема подяка ректору Мазаракі Анатолію Антоновичу, дружню підтримку якого 40 років відчуває А.Д. Бутко.
Анатолій Дмитрович пишається, що народився українцем. Вважає Божим благословенням можливість жити і працювати в Україні, трудитися поряд з прекрасними і чуйними людьми.