СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Бориславський

Любомир Володимирович

Кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист України, завідувач кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка

Народився Любомир Володимирович 16 листопада 1940 року в м. Дрогобичі на Львівщині. Трудовий шлях розпочав учнем слюсаря в 1956 році, потім працював газозварником та звільненим секретарем комітету комсомолу «Дрогобичнафтопереробка». У 1959–1960 рр. служив у лавах Збройних Сил СРСР. У 1961 році — студент юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, який успішно закінчив 1966 року. Відтоді — асистент, старший викладач, доцент кафедри конституційного права. У період 1970–1973 років — аспірант Київського державного університету імені Тараса Шевченка. 1974 року захистив кандидатську дисертацію «Відповідальність за псування земель сільськогосподарського призначення» , а у 1979 р. отримав вчене звання доцента. Посаду заступника декана юридичного факультету Л. В. Бо­риславський обіймав з 1976 по 1986 рік. У 1986–1988 рр. виконував обов’язки декана юридичного факультету, з- 1989 р. — декан ФПК. У 1993–1998 роках завідував кафедрою конституційного, адміністративного та фінансового права. Від 2004 року очолює кафедру конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка. Любомир Володимирович обирався народним засідателем, призначався виконуючим обов’язки народного судді Шевченківського району м. Львова (1967 р.). За час 1977–1985 рр. тричі обирався депутатом Галицької районної ради депутатів трудящих, головою ДВК по виборах Президента України. Був членом робочої групи з підготовки проекту Регламенту Верховної Ради України, проекту Закону «Про постійні комісії Верховної Ради України», проекту Конституції України, законопроектів про внесення змін до Конституції України, «Про місцеве самоврядування», виборчого законодавства. Член фахової Експертної ради з правознавства, член Громадської конституційної ради Львівщини (2008 р.) тощо.

Опублікував понад 100 наукових праць з питань конституційно-процесуального права, співавтор зокрема монографії «Розвиток соціалістичної демократії» (1977 р.), навчального посібника «Молоді про закон» (1975 р.), підручників «Основи держави і права» (1993 р.) та «Правознавство» (1994, 1995, 1996 рр.), котрі виходили українською, російською, румунською, угорською мовами, «Основи конституційного права» (1997 р.). Автор низки статей у 6-томнику «Юридична енциклопедія» та інших українських та іноземних виданнях. Під його безпосереднім керівництвом підготовлено ізахищено дві кандидатські дисертації, О. Б. Ковальчук та І. Л.Литвиненко. Л. В. Бориславського нагороджено Почесною грамотою Мінвузу СРСР (1979 р.), нагрудним знаком Мінвузу СРСР «За відмінні успіхи в роботі» (1981 р.), Почесною грамотою Союзу юристів України (2008 р.). Ветеран праці (1989 р.), заслужений юрист України (2008 р.). З дружиною Іванною Йосифівною, лікарем за фахом, Любомир Володимирович ділить всі радості і негаразди, що випадають на долю. Батько двох синів.