СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Ткаченко
Василь Миколайович

Головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України

Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, академік Української академії політичних наук, академік Академії політичних наук, заслужений діяч науки і техніки України.
Політолог, історіософ Василь Миколайович Ткаченко досліджує зарубіжну історіографію. Голов­ний напрям — дослідження україно-російських відносин. Народився 1 січня 1944 р. у м. Брусилів Житомирської області. У 1968 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету. Продовжив навчання в аспірантурі Інституту історії АН УРСР, де упродовж 1972–1973 рр. обій­мав посаду молодшого наукового співробітника. З 1974 по 1979 рр. Василь Миколайович займався педагогічною діяльністю, працював старшим викладачем факультету міжнародних відносин і міжнародного права Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. З 1979 р. — старший науковий співробітник відділу історіографії та історичних зв’язків України із зарубіжними країнами, з 1990 р. — завідувач відділу зарубіжної

історіографії, а згодом — відділу історіософії України Інституту історії України АН України. У 1993 р. захистив докторську дисер­тацію «Україна і Росія: проблема національного самовизначення (історіософський аналіз поточного моменту)». У 1993–1994 рр. — старший консультант прогнозно-аналітичної служби Адміністрації Президента України. У період 1994–1995 рр. — заступник керівника центру комп’ютеризованих інформаційних систем, у 1995–1996 рр. — головний нау­ковий консультант науково-експертного відділу Секретаріату Верховної Ради України. У 1996 р. — головний консультант служби з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України. У 1996–1997 рр. — завідувач відділу загальних проблем гуманітарного розвитку служби з питань гуманітарної політики, у 1997–1998 рр. — завідувач відділу суспільно-політичного аналізу Адміністрації Президента України. З 1998 по 2001 рр. — радник Посольства України в Республіці Білорусь, з 2001 по 2003 рр. — перший секретар Посольства України в Республіці Молдова. Державний службовець 2 рангу (2004). У 2003–2005 рр. — перший заступник міністра освіти і науки України. З 2005 р. — завідувач відділу міжнародних зв’язків, радник президії Академії педагогічних наук України, директор Інституту вищої освіти АПН України. Нині В.М. Ткаченко — голов­ний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України. Автор понад 250 наукових праць з питань міжнародних відносин, історіографії та історіософії України, серед яких — 22 індивідуальні та колективні монографії. Основні праці: «Україна: історіософія самоорганізації» (1994), «Україна в контексті глобалізму» (1998), «Україна: проблеми самоорганізації. — Т. 1: Критика історичного досвіду» (2003), «Україна: проблеми самоорганізації. Т. 2: Десятиліття суспільної трансформації» (2003), «Росія: ідентичність агресора» (2016). За значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2014). Лауреат міжнародної премії ім. Г.С. Сковороди (1997), лауреат премії НАН України ім. М.І. Костомарова (2006), Посол Миру.