СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Молчанов
Ігор Миколайович

Професор кафедри інформаційних ТЕХНОЛОГІЙ ТА МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН Київського університету імені Бориса Грінченка

Доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії СРСР та України в галузі науки і техніки, почесний доктор Технічного університету м. Магдебург.
Всесвітньо відомий вчений Ігор Миколайович Молчанов розробив принципи створення інтелектуального і прикладного програмного забезпечення для різних типів комп’ютерів, що необхідні для розв’язування задач у різних галузях науки і техніки. Виконав масштабні проекти для Німецького центру з авіакосмічних польотів. Нині є науковим керівником проекту створення інтелектуальних робочих станцій «ІНПАРКОМ». Народився 3 вересня 1929 р. у м. Тула (РФ) в сім’ї службовця. Ігор Миколайович рано залишився сиротою. Закінчив Московське підготовче артилерійське училище із золотою медаллю та за першим розрядом — Одеське артилерійське училище. Служив на різних посадах у 82 стрілецькому корпусі у м. Миколаєві. Після демобілізації у 1953 р. виявив талант громадського лідера, організатора, працюючи у м. Миколаєві завідувачем відділу Сталінського райкому ЛКСМУ, інструктором обласного комітету ЛКСМУ, другим секретарем Миколаївського комітету ЛКСМУ. У 1957 р. Ігор Миколайович заочно закінчив із відзнакою фізико-математичний факультет Миколаївського державного педінституту. Навчання продовжив у аспірантурі Інституту кібернетики АН УРСР, де з 1964 по 2004 рр. очолював відділ чисельного програмного забезпечення та розв’язку задач. Під керівництвом професора І.М. Молчанова розроблено та теоретично обґрунтовано моделі, методи, алгоритми та програмне забезпечення для розв’язку унікальних науково-технічних задач для ЦАГІ ім. професора М.Є. Жуковського (1965–1990), ЦІАМ ім. П.І. Баранова (1968–1985), ВПА ім. М.Є. Жуковського (1986), ЦНДІ ім. О.М. Крилова (1964–1982), НВП «Вимпел» (1977), «Радіоприлад» (1986), Всесоюзного НДІ експериментальної фізики «Арзамас 16» (1978–1990). У промисловість СРСР І.М. Молчанов разом з колегами зробив вагомий внесок: розв’язано 50 задач, в тому числі 10 — унікальних, зокрема розроблено алгоритми та програмне забезпечення і здійснено розрахунок траєкторії некерованого сумісного польоту ракетоносія «Енергія» та космічного корабля «Буран» в перші 120 секунд польоту. З 2005 р. І.М. Молчанов є науковим керівником проекту між НВП «Електронмаш» та Інститутом кібернетики з розробки родини інтелектуальних робочих станцій «ІНПАРКОМ», структура та архітектура яких, а також операційне середовище підтримують інтелектуальне програмне забезпечення, що автоматично досліджує властивості комп’ютерної моделі задачі з наближено заданими вхідними даними, на підставі виявлених властивостей будує алгоритм розв’язку, формує топологію з процесорів паралельного комп’ютера, синтезує паралельну програму розв’язання з врахуванням математичних та технічних особливостей комп’ю­тера, розв’язує задачу та дає оцінку достовірності розв’язку. Автор 13 монографій, має понад 300 наукових праць. Під його керівництвом захищено понад 20 кандидатських та 5 докторських дисертацій, зокрема громадянами Німеччини й Угорщини. Широко знаний на педагогічній ниві: у 1971–1989 рр. — професор кафедри обчислювальної математики факуль­те­ту кібернетики Київ­ського державного університету ім. Т.Г. Шевченка; з 2009 по 2012 рр. — завідувач кафедри інформатики Київського університету імені Бориса Грінченка, нині — професор цієї кафедри. Упродовж 1971–1989, 1991–1994 рр. вик­ладав у Технічному університеті ім. Отто фон Геріке (Магдебург, ФРН). За видатні заслуги у дослідженні та вивченні проблем машинної реалізації алгоритмів обчислювальної математики

на ком­п’ютерах у 1979 р. йому присвоєно зван­ня hono­ris causa (почесний доктор) цього університету. Діяльність вченого оцінена на державному рівні. За розробку нових принципів побудови структур малих машин для інженерних розрахунків та математичного забезпечення до них, що впроваджені в обчислювальних машинах серії «Мир», отримав Державну премію СРСР в галузі науки і техніки (1968). У 1983 р. нагороджений орденом «Знак пошани». Лауреат Державної премії України за цикл робіт «Математичні методи і програмні засоби для розпаралелювання та розв’язання задач на розподілених багатопроцесорних ЕОМ» (1993), заслужений діяч науки і техніки України. Вчений отримав широке міжнародне визнання. Його біографія опублікована в «Man of the year» (American Biographical Institute, 1994), «Who’s Who in the world» 11th–15th, 22th, 25th, 26th Editions, «Who’s Who in America» 61st and 63rd Editions, «Who’s Who in Science and Engineering», 2nd and 9th Editions, the Special 10 Anniversary Edition, «Five Thousand Personalities of the World», «Five Hundred Leaders of Influence», «International Who’s Who of Contemporary Achievement» (American Biografical Institute, 2006), «Top 100 Scientists 2007» «Outstanding Scientists of the 21st Century» (International Biographical Centre, Cambridge, 2007), «2000 Outstanding Scientists» (International Biographical Centre, Cambridge, 2008–2009). У 2009 р. одержав від Міжнародної організації ім. Ейнштейна Сертифікат за високі наукові досягнення (International Biographical Centre, England). Нащадки І.М. Молчанова також обрали наукову стезю. Аралова Наталія Ігорівна — донька Ігоря Миколайовича. Займається моделюванням функціо­нальних систем, дослідженням та прогнозуванням функціонального стану людини, яка працює в несприятливому середовищі. Народилася 16 червня 1956 р. у Миколаєві. Закінчила факультет кібернетики Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка за спеціальністю «Обчислювальна математика». Майже 40 років працює в Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України. Захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «Управління в біологічних і медичних системах», старший науковий співробітник. У доробку має понад 100 наукових праць. У колі досліджень Н.І. Аралової — вивчення життєдіяльності людини в екстремальних умовах, розробка та аналіз математичних моделей та алгоритмічного забезпечення функціональної системи дихання людини при збуреннях зовнішнього та внутрішнього середовища, дослідження надійності, резистентності та процесів адаптації людини до гіпоксичних станів різноманітної етіології, розумова та фізична працездатність людини під час перебування у високогір’ї, в умовах підвищеної ситуаційної напруги. Співпрацювала з науковцями Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України та Національного університету фізичного виховання та спорту України, Ельбруської медико-біологічної станції. Н.І. Аралова працювала у комплексних наукових групах збірних СРСР з велоспорту та лижного спорту, брала участь у дослідженні та відборі радянських та українських альпіністів, які здійснювали сходження на гімалайські вершини, була учасником наукових експедицій в Приельбруссі. У 1999 р. Наталія Ігорівна отримала економічну освіту, є сертифікованим експертом Фонду державного майна України. За цією спеціальністю працює в Центрі інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України. Займається оцінкою та економічними проблемами інтелектуальної власності в наукових установах. Входила до складу робочих груп з розробки законодавчої бази, пов’язаної з оцінкою інтелектуальної власності, за цим напрямом написала 10 наукових праць. Розмовляє чотирма європейськими мовами. Аралова Альбіна Андріївна, донька Наталії Ігорівни — гідна послідовниця свого дідуся. Працює в галузі обчислювальної та прикладної математики. Народилася у Києві 24 вересня 1986 р. Закінчила факультет прикладної математики НТТУ «Київський політехнічний інститут», має ступінь магістра. У 2015 р. під керівництвом учня Іго­ря Миколайовича, академіка В.С. Дейнеки, захистила кандидатську дисертацію. Вільно во­лодіє англійською та німецькою мовами.