СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Івасівка
Степан Васильович

Директор Трускавецької гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції (1994–2006)

Доктор медичних наук, професор.
Український бальнеолог Степан Васильович Івасівка зробив великий внесок у підвищення ефективності імунореабілітації на курорті Трускавця. Дослідив вплив природних лікувальних чинників на організм, уражений малими дозами іонізуючої радіації, а також роль окремих компонентів біологічно активної води «Нафтуся». Народився 22 вересня 1942 р. у Трускавці. У 1960 р. закінчив Дрогобицький технікум нафти і газу, потім відслужив в армії. Вищу освіту здобув у 1971 р. на лікувальному факультеті Львівського медичного інституту. Відвідував студентський науковий гурток патофізіології. З 5 курсу працював лаборантом Централізованої науково-дослідної лабораторії вишу, яку очолив у 1977 р., пройшовши через усі посадові щаблі та захистивши кандидатську дисертацію. З 1982 р. — старший науковий співробітник відділу з вивчення механізмів фізіологічної дії мінеральних вод, а з 1990 р. — завідувач лабораторії експериментальної бальнеології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця. Колективна монографія «Физиологические основы лечебного действия воды «Нафтуся» та одноосібна монографія Степана

Івасівки «Біологічно активні речовини води Нафтуся, їх генез та механізми фізіологічної дії» у 1997 р. відзначені премією ім. О.О. Богомольця НАН України. У 1994–2006 рр. очолив Трускавецьку гідрогеологічну режимно-експлуатаційну станцію, яка на міжнародній конференції гідрогеологів (1997) визнана найкращою серед аналогічних на теренах СНД. Зав­дяки поєднанню геологічної і медичної освіти професор С.В. Івасівка підняв моніторинг і експлуатацію родовища Нафтусі на рівень академічної науки. Його монографії «Природа бальнеочинників води Нафтуся і суть її лікувально-профілактичної дії», «Курортна реабілітація потерпілих від чорнобильської катастроф», «Біоактивна вода Нафтуся і шлунок» у 2000 р. відзначені премією ім. Т. Торосєвича в галузі бальнеології, заснованою ЗАТ «Трускавецькурорт». Серед інших монографій: «Фізіологічні активності сечової кислоти та її роль в механізмі дії води Нафтуся» (2004), «Бальнеокардіоангіологія. Вплив бальнеотерапії на курорті Трускавець на серцево-судинну систему та фізичну працездатність (2005), «Чорнобиль, пристосувально-захисні системи, реабілітація. Адаптаційні, метаболічні, гемостазіо- і імунологічні аспекти діагностики та бальнео- і фітореабілітації на курорті Трускавець осіб, під­даних дії чинників аварії на ЧАЕС» (2006). Заснував «Український бальнеологічний журнал», часопис «Медична гідрологія та реабілітація». Впродовж 1995–1998 рр. входив до складу спеціалізованої вченої ради при УкрНДІ медичної реабілітації, курортології і фізіотерапії, з 1999 р. —медичної вченої ради при ЗАТ «Укрпрофоздоровниця». Під керівництвом Степана Васильовича захищено 7 кандидатських та 1 докторська дисертації. Впродовж 1994–1996 рр. очолив кафедру патофізіології Дрогобицького вільного медичного інституту ім. Ю. Котермака. З 1999 по 2003 рр. — голова правління ЗАТ «Трускавецький валеологічний інноваційний центр» на громадських засадах, головний радник з наукових програм ЗАТ «Трускавецькурорт». Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. За особисті заслуги з нарощування мінерально-сировинної бази присвоєно звання «Почесний розвідник надр», є почесним громадянином Трускавця. Захоплення — гра на саксофоні. Життєве кредо: «Я поділяю людей на порядних і непорядних».