СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

Колеги називають Юрія Федоровича Бокия батьком карбідосталі – саме він, провів­ши наукові дослідження, стояв у витоків створення технології промислового виробництва карбідосталі, розробивши технологічне завдання і технічні умови ТУ 3-473-87 на виробництво карбідосталі 100 т/рік. Народився 20 липня 1937 р. у с. Маріїнське Апостолівського району Дніпропетровської області. Навчався в ДМетІ за спеціальністю «Сталеплавильне виробництво». Інститут дав широку професійну підготовку з суміжних спеціальностей та глибокі знан­ня сталеплавильного процесу. З вдячністю згадує професора математики. Серед найяскравіших студентських спогадів – заняття на військовій кафедрі, поїздка на цілину, спортивні секції. Трудовий гарт отримав на Криворізькому металургійному комбінаті підручним сталевара (1960–1963), де освоювали перші в країні 600-тонні мартенівські печі. Тож добре знає важку працю в гарячому цеху. «У момент випуску сталі гаряче полум’я било в обличчя, температура – понад 40°С, – згадує Юрій Бокий. – За зміну випивав до 12 літрів води». З 1963 по 1971 рр. – майстер, начальник зміни, начальник цеху залізних порошків, з 1966 р. – начальник механічної лабораторії Броварського заводу порошкової металургії. У лабораторії випробовували різні склади порошкових сумішей, досліджували вплив режимів пресування та температури спікання на міцність виробів. На заводі Юрій Федорович зай­нявся науковою роботою, опублікував перші статті. Упродовж 1971–1972 рр. – старший інженер НДІ кафедри металургії сталі Запорізької філії ДМетІ. Плідно здійснював наукові дослідження в лабораторії порошкової металургії Українського НДІ спеціальних сталей, сплавів і феросплавів (1972–1992). Як провідний науковий співробітник керував темою з розробки технології виготовлення капсул для гарячого газостатичного пресування для лабораторного газостата. Розробив капсулу та технологію зварювання, в якій шов було винесено із зони деформації, що було певним «ноу-хау» шведської компанії ASEA.

А головне – брак при пресуванні у газостаті знизився з 70% до 3–5%. З 1973 р. постійний керівник робіт з розробки складу та технології виготовлення нового композиційного матеріалу для ріжучого і штампового інструменту, що складався з порошків швидкорізальної або штампової сталі з добавками, 30% по об’єму, карбіду титану (Т і С). Як результат, розроблено матеріал – карбідосталь, що має унікальні властивості і займає проміжну позицію між інструментальними сталями і твердими сплавами. Зберігає міцність, ударну в’язкість, пластичність, здатність до механічної обробки сталей, а після термообробки набуває твердості на рівні твердих сплавів. Карбідосталь успішно використовувалась в гірничорудній, металургійній, авіаційній, оборонній промисловості та в машинобудуванні. Наприкінці 90-х років поставки дослідних партій карбідосталі забезпечили повне фінансування лабораторії порошкової металургії протягом трьох років. Загалом Юрій Федорович отримав 17 авторських свідоцтв, автор близько 50 наукових робіт. В 1993 р. для промислового виробництва карбідо­сталей зареєстрував підприємство «Дослідно-виробничий інструментальний завод порошкової металургії», в якому, до тепер, працює директором. Підприємст­во успішно займається торгівлею металопродукції, промислового устаткування і матеріалів хімічної продукції, а також енергозберігаючого обладнання. Все життя Юрій Бокий займається спортом. На заводських спартакіадах виступав за команди цеху у змаганнях з бігу, волейболу, бадмінтону, боротьби, успішно долав лижні дистанції. Має розряди з греб­лі, підводного плавання та альпінізму, двічі здійснив сходження на Ельбрус, учасник сплаву по річці Хамсара в Туві. І зараз відвідує зал важкої атлетики, цікавиться східними енергетичними практиками, займається за системою Норбекова. «Тіло і душа зобов’язані трудитися, – вважає Юрій Федорович. – Іншого не дано. Впав, піднявся, і вперед». Має сина і доньку.