Лавріщева Катерина Михайлівна Завідувач відділу Інституту програмних систем НАН України, професор кафедри теорії та технології програмування Київського національного університету імені Тараса Шевченка Доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України. К.М. Лавріщева зробила вагомий внесок у теорію та практику програмування та в програмну інженерію, створивши відповідну школу в Україні. Розробила базові основи індустрії програм, їх обчислень та побудувала студентську фабрику програм для накопичення наукових артефактів з дисциплін навчання в університетах, втіливши ідею конвеєрної зборки програм академіка В.М. Глушкова (1975). Народилася 27 березня 1937 р. у м. Ставрополь (Росія). Після закінчення фізико-математичного факультету Ставропольського державного педагогічного університету зі спеціальності «Математика» була прийнята на роботу до обчислювального центру Української академії наук. З 1959 до 1965 рр. під керівництвом професора Ющенко К.Л. розробляла на адресній мові програми обчислення симплекс-методу та системи сингулярних рівнянь. Системна робота Катерини Михайлівни в галузі програмування почалася у 1965 р. разом зі вступом до аспірантури Інституту кібернетики АН УРСР. Кандидатську дисертацію з системи програмування АЛГОЛ захистила у 1972 р., а докторську – зі збирального програмування у 1988 р. К.М. Лавріщева обіймала посади завідувача лабораторії СКБ ММС Інституту кібернетики АН України (1967), наукового відділу СКТБ ПО Інституту кібернетики АН України (1980) та Інституту програмних систем HAH України з 1992 р. Починаючи з 1967 р. – погодинник з мов програмування, з 1972 р. викладач, професор кафедри теоретичного програмування Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з 1990 р.), професор кафедри теоретичної кібернетики і методів оптимального керування МФТІ при Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова (з 2000 р.) та інтернет-курсів навчання програмної інженерії (2004–2013). Активна учасниця міжнародних конференцій УкрПрог (1997–2012) та ICTERI-2011-2013 з теорії і технології програмування та програмної інженерії. Консультує і керує дипломними і магістерськими роботами студентів, аспірантами і докторантами, була опонентом більше двох десятків дисертаційних робіт за спеціальністю. Під її керівництвом захистилися 11 кандидатів та 3 доктори наук. В останнє десятиріччя наукової діяльності К.М. Лавріщевої запропоновані і розроблені нові теоретичні парадигми і прикладні основи індустрії у програмній інженерії, зокрема: подано нову класифікацію дисциплін (наукової, інженерної, економічної, |
керувальної та виробничої); розроблено компонентну алгебру (внутрішню з побудови об’єктів та інтерфейсів та зовнішню з їх об’єднання, змінювання та рефакторингу) та об’єктно-компонентний метод (ОКМ) з об’єктного аналізу, формального проектування компонентів і їх інтерфейсів, занурювання їх у розподілені середовища з визначеними інтероперабельними зв’язками для повторного їх використання; запропоновано унікальний підхід до інженерії якості сімейств програмних систем (СПС), суть якого полягає у розробленні якісних членів ПС сімейств шляхом регулювання показників якості на усіх процесах життєвого циклу СПС із застосуванням готових програмних ресурсів, оцінкою кінцевих показників продукту за стандартними моделями якості оцінки продукту (вартість, витрати, обсяг); побудовано CASE – інструментально-технологічний комплекс (ІТК) як веб-сайт корпоративної системи НАН України зі спектру технологічних ліній поступового виробництва ПС із готових КПВ і конвеєрної збірки їх у готовий, інтероперабельний продукт для сучасних гетерогенних середовищ. Наукові доробки Катерини Михайлівни у галузі теорії, технології програмування і програмної інженерії, а також створенні CASE?інструменти автоматизації програмування прикладних систем, комплексу ІТК для СПС та експериментальної фабрики програм з розроблення наукових артефактів в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка свідчать про величезні досягнення вченої з виклику розвитку і вдосконалення технології програмування, що втілені у сайтах ІТК та фабрики університету як лінії навчання студентів мовам програмування, технологіям та методам програмної інженерії через електронний підручник з відповідного курсу «Програмна інженерія» Результати досліджень K.M. Лавріщевої відображені у більш ніж 150 наукових публікаціях (9 монографій, 3 підручники) та в 21 статті у закордонних журналах з важливих напрямів сучасної проблематики «Computer Sciences». Вона відомий фахівець з інформатики у CHД, Європі, США та інших держав. Крім безпосередньої наукової та педагогічної діяльності, Катерина Михайлівна є заступником головного редактора журналу «Проблеми програмування», членом спеціалізованої вченої ради з захисту дисертацій на факультеті кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка. Лауреат премії Ради міністрів СРСР (1987) з технології бортових систем, Державної премії у галузі науки і техніки Української РСР (1991) з технології розробки складних систем та Державної премії України в галузі науки і техніки (2003) з циклу наукових робіт «Теоретичні основи та інструментальні засоби розробки інформаційних технологій». Від НАН України має грамоту «За підготовку наукової зміни» (2007). |