|
|
Курляк Ірина Євгенівна Завідувач кафедри загальної та соціальної педагогіки Українського католицького університету (м. Львів), професор кафедри соціальної профілактики та ресоціалізації Університету Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві (Польща) Доктор педагогічних наук, професор. Галузь наукової діяльності Ірини Євгенівни Курляк – соціальна педагогіка та соціальна робота. На початку свого наукового шляху, під впливом історико-педагогічної наукової школи доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента АПН України Б. Ступарика вона вивчала історію національного шкільництва на західноукраїнських землях, зокрема була однією з перших дослідниць історії української гімназійної освіти у Галичині. Тоді ж зацікавилася харитативною діяльністю Української греко-католицької церкви та її внеском у виховання національної інтелектуальної еліти. Після здобуття Україною незалежності та з появою в українському науково-педагогічному просторі нової спеціальності – «Соціальна педагогіка», завдяки працям провідного українського фахівця у цій сфері – доктора педагогічних наук, професора А.Й. Капської, захопилася дослідженням цієї надзвичайно цікавої та інтердисциплінарної проблематики. Нині Ірина Курляк є знаним фахівцем із соціальних патологій та конфліктології. Сфера її наукових зацікавлень торкається проблематики ресоціалізаційної педагогіки (зокрема, профілактики девіантної поведінки, теорії та методики постпенітенціарної реадаптації), віктимології, конфліктології (особливо альтернативних способів вирішення конфліктів), а також нової для України педагогічної галузі – опікунської педагогіки. Народилася 9 серпня 1963 р. у Львові. У 1986 р. закінчила Львівський державний (нині національний) університет ім. І. Франка за спеціальністю «Фізик. Викладач фізики» і вже тоді зацікавилася методикою викладання. Педагогічне становлення проходила у Львівській середній школі, де працювала у 1985–1989 рр. учителем фізики. З 1989 р. – аспірантка, асистент, доцент кафедри педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка. Кандидатську дисертацію захистила у 1995 р., а докторську – у 2000 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (науковий консультант – академік Н.Г. Ничкало). Продовжила роботу на посаді професора, а згодом завідувача кафедри соціології та соціальної роботи в Інституті гуманітарних та соціальних наук НУ «Львівська політехніка»; обіймала посаду заступника директора цього ж інституту. У цей період брала активну участь у реалізації чотирирічного канадсько-українського мегапроекту «Реформування соціальних служб в Україні», що фінансувався відомою Канадською агенцією міжнародного розвитку (CIDA) і був високо оцінений канадськими експертами. Коли І.Є. Курляк запросили на роботу до Львівської політехніки, вона разом зі співробітниками кафедри включилася у надзвичайно цікаву і творчу науково-педагогічну діяльність у тісній співпраці з викладачами Манітобського університету (м. Вінніпег, Канада) на чолі з професором Бредом Маккензі – знаним фахівцем у сфері соціальної політики і соціальної роботи, який був ініціатором, координатором і одним з активних виконавців згаданого проекту. Разом з колегами з кафедри соціології та соціальної роботи (особливо заступником завідувача кафедри доцентом Н. Гайдук) та канадськими партнерами було вирішено низку надзвичайно важливих і складних завдань, своєрідних викликів для молодої львівської школи соціальної роботи. Незважаючи на труднощі акредитації процесу професійної підготовки українських бакалаврів за канадською моделлю соціальної роботи, адаптованою до національних умов, спільними зусиллями вдалося домогтися успіху. У порозумінні з МОН України в рамках канадсько-українського проекту ліцензовано процес підготовки спеціалістів і магістрів, фахівців із соціології, акредитовано програму магістрів з соціальної роботи та відкрито аспірантуру з педагогіки. |
У цей же період І.Є. Курляк була членом експертної ради ДАК при МОН України, здійснювала експертизу діючого та працювала над розробкою і впровадженням нового (інноваційного за своїм характером) змісту професійної освіти соціальних працівників на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях. У 2003 році І.Є. Курляк було присвоєно вчене звання професора кафедри соціології та соціальної роботи.
Упродовж 2002–2011 рр. Ірина Євгенівна – старший науковий співробітник Львівської філії Інституту педагогіки та психології професійної освіти Національної академії педагогічних наук України, активна дослідниця закордонного досвіду підготовки соціальних педагогів та соціальних працівників та особливостей діяльності соціальних інституцій у Франції, Італії, Німеччині, Канаді, Польщі, Словаччині. Неодноразово брала участь у міжнародних програмах обміну викладачами «Еразмус» у Чехії. Була активною учасницею понад 50 наукових конференцій різного рівня, численних тренінгів з медіапедагогіки, медіації, вирішення конфліктів, супервізії, психологічної травми та відновлення, психопрофілактики узалежнень, профілактики злочинності тощо під керівництвом фахівців з України, Росії, Польщі, Німеччини, Чехії, США та Канади.
На сьогодні Ірина Євгенівна є автором близько 130 наукових праць різними мовами, у тому числі – 3 монографій. Підготувала 8 кандидатів педагогічних наук та 1 кандидата соціологічних наук в Україні; неодноразово виступала у ролі опонента під час захисту кандидатських та докторських дисертацій з педагогіки в Україні, Словаччині, Польщі. Викладала в кількох закордонних університетах (Польщі, Чехії, Німеччини), підготувала понад 100 магістрів педагогіки у Польщі. Проходила стажування у таких знаних університетах Польщі, як Ягеллонський університет у Кракові (стипендія фонду Королеви Ядвіги) та Університет імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Пройшла курс навчання у Польському центрі медіації.
Очолюючи різні структурні підрозділи, брала активну участь у розбудові і акредитації польських педагогічних навчальних закладів, особливо Заміського відділу наук про суспільство Люблінського католицького університету, де працювала спершу професором, потім – завідувачем кафедри, а згодом – директором Інституту педагогіки. Багато зусиль і творчої наукової праці було присвячено організації міжнародних наукових конференцій (всього провела 5 міжнародних форумів, з яких 3 – у Польщі), підготовці науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, діяльності різних університетських комісій з якості освіти та якості підготовки дисертаційних досліджень (в Інституті педагогіки Університету Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві). Входила до складу редакційних колегій наукових часописів в Україні та Польщі.
У різні роки в різних вищих навчальних закладах України та Польщі Ірина Курляк розробила та викладала навчальні курси: «Соціальні патології», «Опікунська педагогіка», «Соціальна профілактика», «Ресоціалізаційна педагогіка», «Методика ресоціалізаційної роботи», «Постпенітенціарна педагогіка», «Віктимологія», «Альтернативні способи вирішення конфліктів», «Конфліктологія» та інші.
З 2011 р. І.Є. Курляк очолює кафедру загальної та соціальної педагогіки Українського католицького університету, працюючи у напрямі легітимізації нової для України соціально-педагогічної субдисципліни – опікунської педагогіки (на засадах християнських цінностей), а також є професором кафедри соціальної профілактики та ресоціалізації Університету Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві.
У 2013 р. Ірина Курляк за вагомий внесок у розвиток польської педагогічної науки президентом Польщі Броніславом Коморовським була нагороджена високою державною нагородою – Срібним Хрестом Заслуги, а також медаллю ім. К.Д. Ушинського Національної академії педагогічних наук України.
|
