|
|
Кондратенко Олександр Павлович
Доктор технічних наук, професор. Олександр Павлович Кондратенко присвятив життя науковій і педагогічній роботі у сфері внут-рішніх справ за прикладом батька-військовослужбовця. Сьогодні ж, маючи великий досвід роботи, має заслужений авторитет серед колег і студентів як викладач, науковий керівник і професор. Народився 11 березня 1945 р. у м. Дніпро- петровськ. У 1968 р. з відзнакою закінчив Харківську академію протиповітряної оборони імені маршала Радянського Союзу Л.О. Говорова (нині – Харківський університет Повітряних сил імені І.М. Кожедуба) і розпочав проходження служби у відділах бойового застосування. Обіймав офіцерські посади, брав участь у розробці та модернізації бойових програм спеціалізованого комплексу системи протикосмічної оборони. Після захисту у 1975 р. кандидатської дисертації Олександр Павлович залишився працювати при кафедрі приймальних та передавальних пристроїв. До 1983 р. пройшов шлях від викладача, старшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії до старшого викладача Військової інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони імені маршала Радянського Союзу Л.О. Говорова. |
Роботу поєднував із підготовкою докторської дисертації, яку успішно захистив у 1992 р. З 1993 р. О.П. Кондратенко обіймав посаду професора, згодом начальника кафедри передавальних та приймальних радіопристроїв Харківського військового університету.
Олександр Павлович – полковник у відставці. Після звільнення з лав Збройних сил України у 1996 р. до 2003 р. продовжував роботу у реорганізованому Харківському університеті Повіт-ряних сил імені І.М. Кожедуба. З 2003 р. – професор кафедри автомобільної техніки спочатку університету, а нині Академії внутрішніх військ МВС України. Дослідження вченого охоплюють питання втілення сучасних автомобілебудівних та інформаційних технологій у техніку внутрішніх військ, а також багатопозиційної адаптивної обробки сукупності корисних сигналів на фоні адитивних завад різного походження.
О.П. Кондратенко уміло поєднує викладацьку та наукову діяльність. Зокрема, брав участь у розробці та випробуванні заводських та державних дослідних зразків озброєння радіотехнічних військ 55Ж6, у 90-х рр. під керівництвом та за участі Олександра Павловича співробітниками Науково-дослідного інституту радіо (м. Москва) був розроблений та випробуваний радіотехнічний комплекс, що працював на засадах нетрадиційної радіолокації. Опублікував понад 200 наукових праць, автор 41 винаходу. Під керівництвом професора О.П. Кондратенка успішно захистили кандидатські дисертації понад 20 ад’юнктів та здобувачів. На сьогодні є заступником голів спеціалізованих вчених рад Харківського університету Повітряних сил та Академії внутрішніх військ МВС України, заступником головного редактора збірника наукових праць академії, членом редколегії журналу «Честь і закон».
За сумлінне виконання обов’язків неодноразово заохочувався командуванням, відзначений 8 медалями, серед яких «Ветеран військової служби».
Одружений, має доньку Марину і трьох онуків – Костянтина, Маргариту та Михайла. «Работа и труд все перетрут», – життєве кредо Олександра Павловича.
|
