ГАВРИШ
Степан Богданович
РАДНИК ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
|
Доктор юридичних наук, професор Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, академік Академії правових наук України, заслужений юрист України, повний кавалер ордена ''За заслуги'', член Вищої ради юстиції, суддя Конституційного Суду України. Народився 2 січня 1952 р. у с. Олеїнів Івано-Франківської області. Працювати почав підлітком. Згодом – технікум, студентство, аспірантура. Обіймав посади старшого викладача, доцента кафедри кримінального права, заступника декана слідчо-криміналістичного факультету. З 1995 р. – професор Харківського юридичного інституту. У 1998 р. обраний народним депутатом України по Чугуївському виборчому округу № 176. Один із лідерів депутатської групи ''Відродження регіонів''. У 2000–2002 рр. – заступник Голови Верховної Ради України; у 2002 р. обраний народним депутатом України по Чугуївському виборчому округу №177. Лідер депутатської групи ''Демократичні ініціативи'', член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Координатор парламентської більшості Верховної Ради України (IV скликання). Відомий учений-правознавець є автором понад 70 наукових праць і публікацій, зокрема наукових монографій ''Уголовно-правовая охрана природной среды Украины: проблемы теории и развитие законодательства'' (1994), ''Кримінально-правова охорона довкілля'' (2002). Він підготував понад 220 законопроектів, більше ніж 30 з яких стали Законами України. У докторській дисертації ''Головні питання відповідальності за злочини проти природного середовища'' С. Б. Гавриш зробив перший крок до перетворення кримінального права на інструмент державної політики, який поєднує спільною відповідальністю державу і громадянина. Парламент більшістю голосів прийняв унікальний для країн Європи Закон України ''Про попередження насильства в сім'ї'', розроблений С. Гавришем. Закон кардинально змінив підхід до вирішення проблеми - визначає правові й організаційні основи попередження насильства в сім'ї, відновлення прав і законних інтересів постраждалих від насилля членів сім'ї, здійснення контролю і нагляду за законною діяльністю органів і служб з попередження насильства в сім'ї і спеціальних установ для жертв сімейного насильства. У 2002 р. С. Б. Гавриш розробив проект Закону України ''Про фінансову підтримку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''. Законотворець вважає: гроші повинні ''ходити'' за дитиною, вони мають давати можливість молодій людині отримати належний рівень освіти, мати постійне житло і забезпечувати себе всім необхідним. С. Б. Гавриш одним із перших запропонував механізм переходу від існуючих форм виховання дітей-сиріт до сімейних форм їх влаштування та утримання. Його проект Закону України ''Про дитячі будинки сімейного типу'' регулює правовідносини, що виникають у зв'язку з утворенням батьками-вихователями спільно з органами державної влади форм влаштування дітей-сиріт. За умови створення таких державних сімей у країні зміниться ситуація із сирітством, дитячою злочинністю, незаконним використанням дитячої праці. І лише тоді українське суспільство наблизиться до міжнародних стандартів у сфері охорони дитинства. Українці завжди славилися ремісничістю – майже кожен двір мав власні секрети виготовлення продукції як харчового, так і промислового ґатунку. І коли б не знищення протягом майже цілого століття приватних традицій української родини, то сімейне виробництво було б на рівні європейських стандартів. І саме створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, зниження рівня безробіття в Україні прописані С. Гавришем у проекті Закону України ''Про сімейні домогосподарства''. У ньому передбачається забезпечити правовий та соціальний захист сімейних домогосподарств; регламентується та запроваджується новий дієвий механізм реалізації державної підтримки сім'ї та розвитку сімейного бізнесу. Автор підручника ''Фінансове право України'' (2006). Л. К. Воронова – автор низки пакетів методичних матеріалів з нормативного курсу фінансового права та спецкурсів ''Проблеми правового статусу кредитних установ'', ''Банківське законодавство України''. Як знаний фахівець у галузі фінансового права часто виступає з доповідями на міжнародних симпозіумах юристів-фінансистів. Лідія Костянтинівна підготувала 8 докторів наук та понад 40 кандидатів юридичних наук. Сотні науковців пройшли школу Воронової; багато із них стали відомими всій країні; і за це щиро їй завдячують. Основна робота Лідії Воронової тісно переплітається з громадською. У 1988–1991 рр. – член експертної ради ВАК СРСР. У 1996–1998 рр. – член президії ВАК України. Протягом 1998–2004 рр. входила до складу експертної ради та спеціалізованої ради при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Нагороджена орденом ''За заслуги'' III ступеня, орденом княгині Ольги III ступеня. Лауреат премії імені Ярослава Мудрого.  Спілкування з пресою С. Б. Гавриш – демократ не лише за переконаннями, а й за своєю життєвою позицією. У 2002 р. Степан Богданович виступив на користь розвитку повноцінного громадянського суспільства в Україні, формування патріотичної, політично свідомої нації, ініціюючи розгляд в парламенті законопроекту про громадський контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів. Цей законопроект має на меті підвищити відповідальність за використання державних фінансів та забезпечити реальну підзвітність держави перед народом. Законопроект ''Про статус платників податків України'' робить стосунки влади і суспільства відкритими та прозорими. С. Б. Гавриш створив при Голові Верховної Ради України першу в Україні Громадську експертну раду з проблем законодавства, яка об'єднала понад 40 громадських організацій. Він запропонував доповнення до Закону України ''Про телебачення і радіомовлення'', які регулюють пропорції музичних творів українською мовою на рівні не менше ніж 50 відсотків загального обсягу передбаченого ефірного часу для музичних творів кожної телерадіостанції. Реалізація цього Закону спрямована на успішний розвиток вітчизняного шоу-бізнесу, українського мистецтва і культури, створення національних україномовних програм і передач. Серйозний вплив на еволюцію політично-правової системи в Україні здійснила конституційна реформа, в якій Степан Богданович взяв активну участь – відстоюючи право народу на владу і обов'язок влади будувати потужну державу та обслуговувати національний інтерес. Степан Гавриш послідовно відстоює нагальні потреби модернізації суспільства, виведення його на новий рівень і нову якість життя. Відповідаючи на виклики часу, демократична реформа мала на меті впровадження нової, ''узгоджувальної'' демократії, коли влада зобов'язана приймати суспільно важливі рішення, виходячи виключно зі згоди на ці рішення самого суспільства. Проте ідеї були викривлені, а зміни прийняті не в інтересах українського суспільства, а для вирішення егоїстичних, власних і корпоративних інтересів політико-бізнесових груп. Ще в 2000 р. С. Гавриш запропонував парламенту внести зміни до Закону України ''Про вибори народних депутатів України''. За його принциповою ідеєю народні депутати повинні обиратися за відкритими партійними списками, на технічних мажоритарних округах, а місце в списку депутата визначає виборець кількістю відданих голосів, а не лідер партії. За такої системи списки формуються не перед виборами, за рішенням лідера партії, а після голосування Центральною виборчою комісією. Українській політичній еліті потрібно було провести кілька виборів, втягнути суспільство в складну корупційну боротьбу для того, щоб зрозуміти ідеальність запропонованої С. Гавришем системи виборів, яка є прозорою, чесною, корупційно неможливою і змушує народного обранця стати невід'ємною, відповідальною складовою своїх виборців. Без таких змін у системі влади національний розвиток буде заблоковано. У 1999 р. С. Гавриш виголосив ідею повернення заощаджень через механізм випуску компенсаційних облігацій, оформивши її у відповідний законопроект, який мав на меті реформування системи компенсації знецінених грошових заощаджень громадян по вкладах, які до 2 січня 1992 р. знаходились на рахунках Ощадного банку України та Укрдержстраху. На превеликий жаль, вона не була почута тогочасною Верховною Радою. Повторне її виголошення, але вже урядовцями, відбулося лише у 2007 р. Коли б Верховна Рада ще у 1999 р. адекватно відреагувала на запропоновану законодавчу ініціативу, країна вже могла забути про свій внутрішній борг.
Степан Гавриш переконаний: реформування, яке розпочалося у 2004 р., має остаточно знешкодити вибухівку, закладену в основу конфліктної взаємодії гілок влади. Започаткувавши масштабний політичний проект щодо глибинної перебудови власної політико-правової системи, Україна підтвердила стійкі тенденції європейського вектору власного розвитку. Успішність нації досягається не лише сталим економічним зростанням, ефективним вирішенням внутрішньо-політичних проблем, досягненням соціальної стабільності, а й турботою про якість освіти і виховання підростаючого покоління. Справжньою перлиною законодавчої діяльності С. Гавриша є особливий твір, написаний для дітей: ''Маленькі історії про великі істини. Права і свободи дитини''. Професіоналізм С. Гавриша понад політикою. Він вибудовує істинно правову модель розвитку держави, де влада стає невід'ємною частиною суспільства, політично відповідальною перед ним і формується виключно виборцями. Найголовніше – всі дії влади набувають публічності. У 2007 р. саме Степану Богдановичу влада запропонувала імплементувати чітку систему демократичних ідей на посаді радника Президента України з юридичних питань. Віддавши серце Україні, С. Гавриш приймає європейський напрям державного розвитку з однією умовою: ''Будуємо Європу в Україні''. В цьому його національна ідея і майбутнє української нації. Одружений. Батько чотирьох дітей. |
Логос Україна ВОРОНОВА Лідія Костянтинівна Зміст ГАЄВИЙ Вадим Володимирович