БОЙКО
Віталій Федорович
ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У ВІДСАВЦІ
|
Заслужений юрист України, почесний член Асоціації правників України, член Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, голова громадської ради при Державній судовій адміністрації України, віце-президент Всеукраїнської суддівської асоціації, член ради громадсько-політичного об'єднання ''Український форум''. Суддя вищого кваліфікаційного класу. Народився 30 вересня 1937 р. у с. Кропивне Ніжинського району Чернігівської області. Трудову діяльність розпочав у 1951 р. В 1954 р. закінчив Ніжинський технікум підготовки культурно-освітніх працівників, працював два роки завідувачем сільського клубу. У 1956–1959 рр. проходив строкову військову службу в збройних силах СРСР. Після закінчення у 1963 р. Харківського юридичного інституту за спеціальністю ''Правознавство'' упродовж десяти років працював народним суддею, головою Амур-Нижньодніпровського районного народного суду Дніпропетровська. Наступні три роки – заступником голови Дніпропетровського обласного суду. На посаді голови Донецького обласного суду перебував з 1976 по 1986 рр. Зарекомендувавши себе висококваліфікованим спеціалістом, отримав запрошення до столиці. Протягом 1986–1990 рр. працював першим заступником міністра юстиції УРСР. З 1990 по 1992 рр. – міністр юстиції України. Член Вищої ради юстиції. Упродовж 1990–1993 рр. – голова Центральної виборчої комісії у виборах народних депутатів України, у виборах Президента України, у проведення Всеукраїнського референдуму щодо питання проголошення незалежності України. З 1992 р. – завідуючий відділом національної безпеки, оборони, правопорядку і надзвичайних ситуацій Кабінету Міністрів України. З 1993 р. – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова. Має дипломатичний ранг – Надзвичайний і Повноважний Посол України. У грудні 1994 р. був обраний Головою Верховного Суду України. В зв'язку з досягненням пенсійного віку у жовтні 2002 р. пішов у відставку. З листопада 2002 р. працював віце-президентом-директором Інституту права імені князя Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом. У липні 2005 р. обійняв посаду голови Постійно діючого Третейського суду при Укоопспілці. Арбітр міжнародних комерційних арбітражних судів при Торгово-промислових палатах України та Республіки Молдова. В. Ф. Бойко – активний прибічник становлення в Україні незалежного об'єктивного та неупередженого суду. На його переконання, рівень демократії в суспільстві прямо залежить від статусу суду і стану судочинства в державі. Він – автор 26 публікацій з питань становлення і розвитку в Україні судової влади, зокрема: ''Становлення незалежного високопрофесійного суду – нагальна потреба сьогодення'' (1996), ''Конституція України і становлення незалежної судової влади'' (1999), ''Судова система: проблеми реформування та розвитку'' (2000), ''Мала судова реформа в Україні'' (2002), ''Право людини на правосуддя'' (у співавторстві, 2003). Ініціатор багатьох законопроектів та пропозицій із вдосконалення чинного законодавства України, здійснення судово-правової реформи в державі, один з організаторів Спілки юристів України. Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1987), Почесною відзнакою Президента України (1996), орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (Указ Президента України від 27 листопада 2001 р.), Почесними грамотами Верховної ради України (2001, 2002), багатьма відомчими нагородами. Почесний доктор Міжнародної кадрової академії та Одеської національної юридичної академії, доцент. Дружина Еліна Михайлівна – лікар. Разом виховали двох гарних доньок. Обидві мають вищу юридичну освіту, працюють за фахом. Наталія – адвокат, Лариса – провідний спеціаліст у банківській сфері. Віталій Федорович радіє також онукам. Старший Антон – студент юридичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Життєве кредо: ''Ніколи не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні''.
|
Логос Україна БОЙКО Андрій Михайлович Зміст БОЙКО Петро Анатолійович