АНДРЕЙЦЕВ
Володимир Іванович
ДЕКАН ЮРИДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
КИЇВСЬКОГОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
|
Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, академік (дійсний член) Академії правових наук України, член Вищої Ради юстиції України, державний радник юстиції ІІІ класу. Президент Євразійської асоціації правничих шкіл і правників. Володимир Іванович Андрейцев народився 1 червня 1947 р. на Хмельниччині. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1979 р.), де і працює: асистентом (1979–1984 рр.), доцентом, старшим науковим співробітником, доцентом (1985–1992 рр.), з 1993 р. – професором, з 1996 – зав. кафедри трудового, земельного та екологічного права, з 1997 р. – декан юридичного факультету.  Ректор Київського національного університета імені Тараса Шевченка, а також академік Скопенко під час відкриття музейної експозиції на юридичному факультеті (Герої праці та ветерани війни) Напрями наукової діяльності: екологічне право, екологічна експертологія, право екологічної безпеки, екологічні права людини, земельне право; проблеми правничої освіти в Україні, канонічне право. В. І. Андрейцев зробив вагомий внесок у розвиток правничої освіти та її організацію. Захистив кандидатську (1984 р.) і докторську (1992 р.) дисертації. Опублікував понад 450 наукових, науково-методичних, навчально-методичних робіт, наукових коментарів з проблем екологічного права, права екологічної безпеки та правничої освіти. Серед них особливо слід відзначити такі: ''Правове забезпечення раціонального природокористування підприємств і об'єднань АПК''; ''Правове забезпечення екологічної експертизи проектів''; ''Екологічна експертиза: право і практика''; ''Політика, інновації, приватизація, екологічна безпека, право (Проблеми оптимізації та екологізації законодавства України)''; ''Екологічне право''. Курс лекцій у схемах. Загальна частина; ''Екологічне і земельне право України: практикум для студентів юридичних вузів і факультетів''; ''Екологічне законодавство України''. Законодавчі акти; ''Екологія і закон: екологічне законодавство України''; ''Правові основи земельної реформи і приватизації земель в Україні''. Навчально-практичний посібник; Микола Іванішев. ''Видатні постаті Київського університету'' (монографія, у співавт.); ''Правнича освіта в Україні: проблеми теорії і практики''; ''Екологічне право''. Особлива частина. Підручник. Повний академічний курс; ''Право екологічної безпеки''. Навчальний і науково-практичний посібник; ''Земельне право і законодавство суверенної України''. Актуальні проблеми практичної теорії; ''Юридичний факультет на перетині століть: документи і факти''. Сьогодні готується до друку підручник ''Канонічне право''.
З ініціативи В. І. Андрейцева запроваджені на юридичному факультеті такі курси: ''Історія Українського права'', ''Основи етнодержавознавства'', ''Теорія держави''; ''Теорія права''; ''Звичаєве право'', ''Історія візантійського права'', ''Розвиток правничої думки в Київському університеті'', ''Канонічне право'', ''Законодавство про освіту'' та ін. В. І. Андрейцев ініціював створення кафедри трудового, земельного та екологічного права (січень 1996 р.); обґрунтував і організував спеціалізацію ''Земельне та екологічне право'' (червень 1996 р.) за освітньо-кваліфікаційними рівнями ''Спеціаліст права'' та ''Магістр права''.
Він – засновник і керівник наукової школи світового рівня з проблем земельного, екологічного права і права екологічної безпеки, легалізованої в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка; ініціатор створення міжнародної магістерської студії з екологічного права; здійснює наукове керівництво з написання п'яти докторських і п'ятнадцяти кандидатських дисертацій (дванадцятьма аспірантами, трьома здобувачами); науковий керівник більш як двадцяти державних і госпдоговірних тем, проектів, двох міжнародних грандів; ініціатор створення Центру досліджень проблем прав людини на юридичному факультеті; науковий керівник основної наукової теми Центру; голова експертної ради ВАК з юридичних питань (1998–2002 рр.). В. І. Андрейцев – головний редактор вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка ''Юридичні науки'', заступник головного редактора з наукових питань ''Вісника Господарського судочинства'', член видавничої ради Верховного Суду України; член редколегії ''Вісника Прокуратури'', ''Вісника Академії наук Вищої школи України'', член редколегії журналу ''Право України'', вісника Антимонопольного комітету України ''Конкуренція'', ''Землевпорядного Вісника'', журналу ''Тейзе'' (''Право'') Вільнюського університету, журналу ''Вища школа'', науково-практичного журналу ''Судова апеляція'', редколегії часопису ''Університетські наукові записки'' Хмельницького університету управління та права ''Право-Економіка-Управління'', член редакційної ради вісника Академії Прокуратури України, ''Зборник радова правничого факультета у Нішу'' (Сербія).  Міжнародна конференція з проблем вищої правничої освіти в контексті Болонського процесу Активний організатор проведення наукових конференцій, ''круглих столів'', семінарів, симпозіумів з проблем викладання еколого-правових дисциплін, доступу до інформації та правосуддя, кодифікації екологічного законодавства, ефективності застосування та вдосконалення земельного законодавства, гармонізації законодавства у сфері екологічної безпеки, адаптації вищої правничої освіти до принципів Болонського процесу, розвитку правової системи України тощо; ініціатор запровадження спеціалізації ''Земельне та екологічне право'' на юридичному факультеті для підготовки фахівців з освітньо-кваліфікаційних рівнів ''Спеціаліст права'' і ''Магістр права'', на якій читається тридцять спецкурсів; підготував 14 програм курсів та спецкурсів, інших навчально-методичних матеріалів; фундатор, ініціатор і учасник створеної музейної експозиції ''З історії науки та освіти юридичного факультету''. Виконував наукові, експертні та науково-консультативні функції, зокрема, заступника Голови професійної ради з права Міністерства освіти і науки України, Голови експертної ради з права ДАК України, заступника Голови комісії з права науково-методичної ради Міносвіти і науки України (1997–2001рр.), з 2007 р. голова науково-методичної комісії з права МОН України, члена Координаційної Ради з питань судово-правової реформи при Президентові України, члена Консультативної Ради з питань державного будівництва і правової політики Верховної Ради України, заступника Голови спеціалізованої Ради із захисту докторських дисертацій, Голови експертної Ради з юридичних наук (1998– 2002 рр.), члена Науково-консультативної ради Верховного Суду України, члена Науково-технічної ради Мінекобезпеки України, члена президії Союзу юристів України, Голови конкурсної комісії на краще юридичне видання, члена Комітету державних премій України в галузі науки і техніки (2000–2005 рр.), члена Комісії при Президентові України з адміністративно-територіального устрою, Радника Голови Держкомітету ядерного регулювання України з квітня 2004 року, Радника Міністра екології України (1991–1996 рр.), члена Наукової ради при Голові Київської міської державної адміністрації (січень 2002–2003 рр.).
Дійсний член (академік) Державної академії правових наук України (2000 р.), дійсний член (академік) Української екологічної академії наук (1993 р.), академік-секретар Відділення екологічного права та управління; дійсний член (академік) Міжнародної слов'янської академії наук (1997 р.), дійсний член (академік) Академії наук Вищої школи України (1998 р.), член правління, дійсний член (академік) Академії проблем безпеки, оборони і правопорядку Російської Федерації. Нині В. І. Андрейцев – член Вищої Ради юстиції України (конституційного державного органу); член науково-консультативних Рад при: Верховному Суді України, Вищому Господарському Суді України, Вищому адміністративному Суді, Київському апеляційному Суді, член науково-методичної Ради при Генеральній Прокуратурі України; Президент Євразійської Асоціації правничих шкіл та правників; Перший заступник голови Ради з юридичної освіти і науки (вищих юридичних навчальних закладів, юридичних факультетів і наукових установ); голова науково-методичної комісії з права МОН України; заступник голови експертної Ради з права ДАК України; голова науково-координаційної Ради територіального управління державної судової адміністрації в м. Києві; генеральний суддя Українського реєстрового козацтва; член вченої Ради КНУ імені Тараса Шевченка, голова правничої комісії (1997–2007 рр.); Голова вченої ради юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка.  Зустріч партнерів із Вільнюського університету та Університету ім. М. Ромеріса Лауреат конкурсів на краще щорічне видання в номінації ''Підручники і навчальні посібники'', організованих Союзом юристів України. Здобув першу премію за краще юридичне видання 1997/1998 рр. – навчальний посібник ''Екологічне і земельне право України''; другу премію за краще юридичне видання 1998/1999 рр. у номінації ''Законодавчі акти'' – ''Екологія і закон: екологічне законодавство України''. Переможець Всеукраїнського конкурсу на краще професійне досягнення ''Юрист року'' у номінації ''Юрист-організатор правничої освіти'' – Диплом про почесну відзнаку (1999 р.). Отримав першу премію за навчально-практичний посібник ''Правові основи земельної реформи і приватизації земель''; першу премію за підручник ''Екологічне право. Особлива частина. Повний академічний курс''; третю премію за підручник ''Земельне право'' (2001 р.). Лауреат міжнародного конкурсу ''Золота фортуна'' (2001 р.), конкурсу Ярослава Мудрого в галузі науки і техніки. Отримав найвищу академічну відзнаку – нагороду Святого Володимира за визначний особистий науковий внесок і багаторічне керівництво і організацію освіти і науки в Україні (2006 р.); лауреат першої премії у номінації ''Краща монографія'' за працю ''Юридичний факультет на перетині віків: документи і факти''; лауреат премії імені Ярослава Мудрого Академії правових наук України, Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за видатні заслуги у підготовці юридичних кадрів, досягнення у науково-дослідній діяльності з проблем правознавства.
Нагороджений орденами Святого Рівноапостольного князя Володимира ІІІ, ІІ й І ступенів, Нестора Літописця ІІ ступеня, Святого князя Володимира IV ступеня за видатні досягнення і заслуги перед Українським народом і Українською Православною Церквою, Подякою та нагрудним знаком ''Знак пошани'' Київського міського голови (1998, 2002, 2003 рр.); почесним знаком Державної судової адміністрації в м. Києві (2003, 2005 рр.), Почесною грамотою Вищого господарського суду України (2005 р.), Почесною відзнакою Судової адміністрації м. Києва ''Золота Феміда'' І ступеня (2003 р.), Грамотою Судової адміністрації м. Києва. Удостоєний нагрудного знака Вищої Ради юстиції за зміцнення судової влади (2002 р.), Почесної відзнаки Вищої Ради юстиції за зміцнення судової влади (2005 р.), міжнародного ''Ордена чести'' (Honoret Habeo) Вищої Ради ''Ордена чести'' (2006 р.), Почесної відзнаки Міжнародного фонду юристів України (2002 р.), Міжнародного Союзу юристів (2004 р., 2005 р.), подяки Генерального прокурора України за вагомий внесок у справу підготовки фахівців для органів прокуратури, активну законотворчу та правозахисну діяльність, дієву участь у роботі науково-методичної ради при Генпрокуратурі України (2006 р.); пам'ятною медаллю ''10 років МВС України'' (2001, 2002 рр.); медаллю ''За сприяння органам внутрішніх справ України'' (2003 р.), ''Золотим мікрофоном'' Національної радіокомпанії України (2005 р.), знаком Міністерства освіти і науки України ''Петро Могила'' за розвиток вищої освіти (2007 р.).
Указом Президента України нагороджений орденами ''За заслуги'' ІІІ, II ступенів, йому присвоено класний чин Державного радника юстиції ІІІ класу. Особливі відзнаки: Почесний доктор Хмельницького університету управління та права (вересень 2004 р.), Південно-Західного університету (Болгарія, 2005 р.), Придністровського державного університету імені Тараса Шевченка (2006 р.), університету ''Господарська академія'' (Сербія, 2007 р.).  Інтерв'ю декана юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка академіка Андрейцева В.І. і декана юридичного факультету Московського державного університету ім. Ломоносова О. Голіченкова Ініціативи академіка В. І. Андрейцева були реалізовані в 1996–2007 рр.: 1. Запроваджено спеціалізацію ''Земельне та екологічне право'' освітньо-кваліфікаційних рівнів ''спеціаліст права'' і ''магістр права''. 2. Розроблено й удосконалено сучасні, науково обґрунтовані навчальні плани, в яких відтворено ідею триєдиного розподілу правової системи: світського (державного) права; звичаєвого (народного) права; канонічного (церковного) права. 3. Відновлено історико-правову спадщину Київського університету, вшановано імена і досягнення усіх попередників, пам'яткою про яких стали публікації, наукові праці, дисертації учених, а також створена до 165-річчя університету музейна експозиція ''З історії юридичного факультету'', спецкурс ''Розвиток правової думки в Київському університеті'', курс історії українського права, історії візантійського права, звичаєвого права, до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни музейна експозиція ''Бойові і трудові звершення працівників юридичного факультету''. 4. Створено Центр досліджень проблем прав людини (науковий підрозділ юридичного факультету). 5. Створено комп'ютерні класи початкової підготовки, професійної підготовки, мультимедійної навчальної системи. 6. Проведено мережу ''Інтернет''. 7. Створено та обладнано: лінгафонний клас (16 робочих місць); лінгафонний клас (20 робочих місць). 8. Обладнано залу вченої ради факультету акустичною системою, електронним табло, системою мікрофонів. 9. Придбано акустичну і музичну системи для художньої школи, хореографічної, танцювальної студій; КВК. 10. Придбано переносну звукопосилювальну систему для читання лекцій. 11. Створено власний бібліотечний фонд на базі Сектору методичного забезпечення навчального процесу тощо.
Академік В. І. Андрейцев ініціював проведення науково-дослідних розробок з підготовки Кодексу законів про землю (1998–2000 р.); брав участь у роботі комісій з розроблення проектів законів і нормативно-правових актів: Закону України про екологічну експертизу; змін і доповнень до Закону України про екологічну експертизу; проектів Кодексу законів про землю; про інноваційну діяльність; положення про порядок компенсації шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства України; Закону України про наукову і науково-технічну експертизу; проектів Законів України про зони надзвичайних екологічних ситуацій; про інтелектуальну власність та її захист; про соціальну роботу з дітьми та молоддю; про гідрометеорологічну діяльність; про техногенно-природну (екологічну) безпеку; проекту змін і доповнень до Закону України про охорону навколишнього природного середовища; проекту Закону Російської Федерації про екологічну експертизу; проекту Закону Казахстану про екологічну експертизу.
Брав участь у розробленні проектів Указів Президента України: ''Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення''; ''Про заходи щодо розвитку і регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення''. Причетний до підготовки Земельного кодексу України (прийнятий 25 жовтня 2001 р.). Брав участь у підготовці проектів інших державних документів, зокрема щодо концепції розвитку екологічного законодавства на підставі узагальнення практики застосування Закону про охорону навколишнього природного середовища, концепції державної інноваційної політики України.  Завідувач кафедри трудового земельного і екологічного права В. Андрєйцев із членами колективу Брав участь у роботі експертних груп (комісій) з підготовки: - проектів Аграрного кодексу України, Закону України про приватизацію земель; - змін і доповнень до Закону України ''Про інформацію''; - Водного кодексу України; Закону України ''Про відходи''; - Господарського (торгового) кодексу України; Законів України ''Про ядерну безпеку і радіаційний захист''; ''Про природно-заповідний фонд''; ''Про охорону атмосферного повітря''; ''Про тваринний світ''; - Лісового кодексу України; Кодексу України про надра; - Земельного кодексу України; - змін і доповнень до Закону України ''Про охорону атмосферного повітря''; - змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення, до Кримінального кодексу України; Закону України ''Про рослинний світ''; - Закону України ''Про столицю України – м. Київ''; - Закону України ''Про Автономну Республіку Крим''; - Закону України ''Про Академію наук України''; - змін і доповнень до Закону України про місцеве самоврядування; - до Цивільного кодексу України; до Цивільного процесуального кодексу України; - до ''Закону України про відходи''; - змін і доповнень до ''Закону України про охорону атмосферного повітря''; - із розроблення пакету проектів законодавчих актів щодо діяльності органів охорони навколишнього природного середовища на ринкових засадах; - нормативно-правового механізму передачі територій зон відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення; - проекту Містобудівного кодексу (закону) України; проекту Статуту Національної радіокомпанії України; - проекту Статуту Київського національного університету імені Тараса Шевченка; - проекту Статуту Євразійської асоціації правничих шкіл та правників; - Закону України про прокуратуру; Вносив пропозиції у формі моделей окремих статей і розділів понад 20 законопроектів, зокрема до проекту Конституції України, Законів України про надзвичайний екологічний стан; про оренду земель та ін.
|
Логос Україна Історичний нарис Зміст АСТАХОВА Тамара Валеріївна