Cтарший радник юстиції, почесний працівник прокуратури України. Народився у 1954 р. в с. Великий Луг Червоноармійського району Житомирської області. Цей населений пункт знаменитий на прізвища Люшненко. Можливо, назва села походить ще від козацьких часів. Микола Олександрович першу професійну освіту здобув у культурно-освітньому училищі м. Житомира з класу народних інструментів (баян). Як законослухняний громадянин, два роки життя віддав строковій військовій службі. Армійські будні проходили в одній із військових частин польської столиці – Варшаві. Щасливим моментом життя став вступ на юридичний факультет Львівського державного університету імені І. Франка. Це був самостійний вибір. Штудіював науку наполегливо, ловив кожне слово досвідчених педагогів - викладача кримінального процесу Василя Тимофійовича Нора, викладачів історії держави і права України Володимира Семеновича Кульчицького та Бориса Йосиповича Тищика, Ніни Іванівни Титової, яка викладала аграрне право. Постійною навчальною аудиторією стала для Миколи Люшненка й університетська бібліотека. Старання увінчалися успіхом: навчальний заклад закінчив з відзнакою. За призначенням поїхав на роботу в Тернопільську область. Професійну кар'єру розпочав у прокуратурі Теребов-лянського району. Молодий слідчий, завантажений значним обсягом справ, днював і ночував на роботі. Микола Люшненко як слідчий прокуратури Підво-лочиського району встановив особистий рекорд – за 36 днів розслідував дев'ять кримінальних справ! Згодом отримав підвищення по службі – обійняв посаду старшого слідчого прокуратури області. В роботі проявляв ентузіазм, наполегливість; відповідально, дотримуючись букви Закону, підходив до розгляду кожної справи, усвідомлюючи: за кожною із них стоїть людина, її доля. З 1984 по 1987 рр. М. О. Люшенко працював прокурором Заліщицького району Тернопільської області. Однак чи не найнапруженіший період у професійній кар'єрі припадає на 1987–1992 рр., коли Микола Олександрович очолював прокуратуру Бережанського району. У період початкового становлення молодої Української держави, під час проведення мітингів, демонстрацій, пікетувань, самовільного захоплення церков, прокурор забезпечував порядок і виконання законів. З 1992 р. Микола Олександрович – перший заступник прокурора Тернопільської області. М. О. Люшненко завжди прагнув бути професійним юристом. Для нього бути кваліфікований фахівцем в юриспруденції означає чітко знати і вміти застосовувати законодавство, відстоювати верховенство закону, стояти на сторожі законних прав та інтересів людей і держави. На його переконання, щоб досягнути успіху, треба завжди дотримуватися об'єктивності й справедливості, не зупинятися на півдорозі. Микола Люшненко наслідує тих, хто є талановитим у галузі юриспруденції. У людях цінує порядність, щирість, прямолінійність, чесність; не терпить підлабузництва. М. О. Люшненко не стоїть осторонь важливих громадських справ. Обирався депутатом Заліщицької та Бережанської районних рад. Він – віце-президент Тернопільської обласної федерації греко-римської боротьби. Захоплюється історією, поезією, віддає також перевагу хорошій музиці та спорту. У 2004 р. отримав високу відзнаку – ''Почесний працівник прокуратури''. Удостоєний Подяки Генерального прокурора України та Кабінету Міністрів України. У 2006 р. М. Люшненко визнаний ''Людиною року'' в Тернопільській області. З цієї нагоди привітати Миколу Олександровича прибули знаменитості: Герой України Дмитро Гнатюк та Анатолій Паламаренко, з якими він підтримує дружні стосунки. Дружина – Таміла Григорівна Полянська. Закінчила Львівський інститут декоративного та прикладного мистецтва. Працює методистом Терно-пільського обласного навчально-методичного центру управління культури. Улюблений вислів: ''Бути добру!''. |