Видатний вчений в галузі релятивістської ядерної фізики. Розробив фемтоскопію ядро-ядерних зіткнень. Народився 11 травня 1947 р. у м. Дніпро (колишній Дніпропетровськ). У 1963 р. зарахований до першої в Україні Київської спеціалізованої фізико-математичної школи-інтернату. У 1970 р. закінчив фізичний факультет Дніпропетровського державного університету. Працював в Інституті геотехнічної механіки, потім — у відділі елементарних частинок Інституту теоретичної фізики НАН України (ІТФ). З 1975 по 1983?рр. — науковий співробітник відділу гравітації Українського республіканського центру метрології і стандартизації. З 1983 р. обій­має посаду старшого, а згодом — головного наукового співробітника ІТФ. У колі досліджень Юрія Синюкова фізика високоенергетичних зіткнень ядер та пов’язаний з цим аналіз формування нової кварк-глюонної форми матерії, квантова теорія поля, релятивістська статистична термодинаміка та гідродинаміка, а також релятивістська кінетика. Вчений розвинув релятивістські-інваріантний формалізм термодинаміки та на її основі розв’язав проблему Планка-Отта релятивістської трансформації тепла і температури (1985). Створено основи фемтоскопічного аналізу релятивістських ядро-ядерних зіткнень, а саме, запропоновано метод оцінки часу життя нових форм матерії — кварк-глюонної плазми та адронної рідини («Sinyukov-Makhlin formula», 1987); знайдена загальна інтерпретація відповідних кореляційних вимірювань (1993); розроблений метод відокремлення кореляцій різної природи в експериментальному аналізі («Bowler-Sinyukov treatment, 1998). Усі ці піонерські результати є зараз загальновизнаними і стандартними при аналізі ядро-ядерних та протон-протонних зіткнень. Запропонував та розвинув інтегрований гідрокінетичний підхід для опису еволюції надщільної матерії та величин, що спостерігаються в експериментах з ультра-релятивістськими зіткненнями ядер (2002, 2013–2016). Автор понад 150 наукових праць, з них 100 опубліковані у провідних міжнародних фізичних журналах. Під керівництвом вченого також захищено 6 дисер­тацій. Кількість цитувань наукових праць вченого перевищує 4 тисячі, а за даними Бібліомет­рики української науки він входить до 100 топ-науковців України. Згідно міжнародної класифікації (INSPIRE-HEP) 3 публікації Ю.М. Синюкова належать до категорій «прославлених» (renowned) та «знаменитих» (famous). Член Нью-Йоркської академії наук (1995), запрошений професор у Ядерному центрі Німеччині (GSI) (Дармштадт, 2014, 2016) та Національному університеті Сан Пауло (USP) (Бразилія, 2004, 2006, 2009, 2010, 2013). Понад 10 років є координатором від України Європейської дослідницької організації (GDRE) «Важкі іони з ультрарелятивістськими енергіями» (CNRS). Науковий керівник багатьох міжнародних проектів, зокрема, з ISF (фонд Сороса) та CRDF (Держдеп США). Рецензент авторитетних міжнародних журналів Physical Review Letters, Physical Review C, Physics Letters B. Постійний рецензент проектів в National Science Centre (Польща). Член спеціалізованої ради із захисту дисертацій Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. З 2002 р. Юрій Михайлович є співзасновником International Centre of Sustainable Development, New and Safe Technologies — ECOSTAR. Автор трактату «Моя вера, или Философская автобиография физика» (2016) та художньої книги «Во весь голос. Сценарий для немого кино» (співавтор — В.Б. Хазан, 2007).
Yuriy M. Sinyukov
DSc (Physics and Mathematics), Prof.

Chief Researcher at the Bogolyubov Institute for Theoretical Physics, the NAS of Ukraine. Field of research: relativistic nuclear physics, femtoscopy (spatiotemporal) analysis of the new matter forms — quark-gluon plasma and hadron liquid that are created in ultrarelativistic heavy ion collisions, quantum field theory, relativistic thermodynamics, hydrodynamics and kinetics.