Народився 13 вересня 1961 р. у м. Каунас (Литва) у родині військовослужбовця. Служба батька проходила у Москві, Новополоцьку, Новосибірську, Бійську, Омську, Свердловську, тому навчатися доводилося в різних школах. Зміна колективів та оточення сприяла загартуванню характеру, самостійності, відповідальності та комунікабельності. У 1982 р. із відзнакою закінчив Московське вище загальновійськове училище. Офіцерську службу розпочав у Заполяр’ї на Кольському півострові, пройшов шлях від командира мотострілецького взводу до начальника штабу — заступника командира мотострілецького батальйону. У 1991 р. закінчив Військову академію ім. М.В. Фрунзе, де навчався у групі військових істориків. Подальша служба пов’язана з викладацькою діяльністю, спочатку в Київському вищому зенітно-ракетному інженерному училищі, потім з Академією Збройних Сил України. У 1994–1996 рр. навчався в ад’юнктурі Академії Збройних Сил України, а у 2001–2004 рр. — докторантурі Національної академії оборони України. На становлення науковця вплинули наставники та вчителі: доктори історичних наук В.А. Рунов і М.І. Рибак. Успішно захистив кандидатську (1996) та докторську (2006) дисертації за спеціальністю «Військова історія». Коло наукових інтересів: історія воєнного мистецтва, світові та локальні війни. З 1991 р. Сергій Сидоров працює у сфері військової освіти та науки. Обіймав посади викладача, старшого викладача, заступника начальника кафедри, начальника кафедри Національної академії оборони України. Під його керівництвом і за особистої участі підготовлено та видано 15 підручників і навчальних посібників. Навчальна література, до написання якої долучився С.В. Сидоров, Міністерством освіти і науки України рекомендовано до використання у вищих навчальних закладах: «Історія війн та воєнного мистецтва: підручник» (2003), «Історія воєнного мистецтва: підручник» (2012). Під його керівництвом захищено 1 докторську та 6 кандидатських дисертацій за спеціальністю «Військова історія». За сумлінну військову службу, педагогічну та наукову діяльність відзначений відзнакою міністра оборони України «Знак пошани», медаллю «За сприяння Збройним Силам України», нагрудним знаком Командувача Повітряних Сил Збройних Сил Украї­ни «Повітряні Сили України Збройних Сил України», нагрудним знаком «Національний університет оборони України» та іншими нагородами. У 2007 р. полковник С.В. Сидоров, після звільнення у запас з посади начальника кафедри історії війн та воєнного мистецтва, продовжив педагогічну та наукову діяльність у Національному університеті оборони України на посаді професора кафедри оперативного мистецтва. Автор понад 120 наукових публікацій, 50 з яких опубліковано у фахових виданнях України та за кордоном. Брав участь у наукових проектах, які отримали міжнародне визнання: «Україна у полум’ї війни. 1941–1945» (2005), «Честь і слава Батьківщини: Військова еліта України» (2011), «Розвиток воєнного мистецтва у війнах першої половини ХХ століття (1904–1939)» (2013), «Стратегічні та фронтові операції на території України у 1943–1944 роках» (2015). Успіху Сергія Вікторовича сприяє родина: дружина Наталія — берегиня сім’ї, сини — Сергій та Олександр, онучка — Поліна. Захоплюється футболом, плаванням, моделізмом, фалеристикою. Життєве кредо: «Здоров’я не купиш».
Serhii V. SYDOROV
DSc (History), Prof.

Professor of the Academic Department of Operational Art, National Defense University of Ukraine named Ivan Chernіakhovsky. Fields of research: history of military art, world and local wars.