Народився 20 листопада 1961 року в м. Біла Церква. Закінчив у 1983 році Білоцерківський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «Ветеринарія», далі працював лікарем ветеринарної медицини, служив у лавах Радянської Армії. З 1989 року, після закінчення аспірантури, працював асистентом, а з 1994 року — доцентом кафедри хірургії рідного інституту. В 2000 році захистив докторську дисертацію «Патогенетичні особливості запальної реакції у свиней при хірургічних хворобах та методи їх лікування». З 1999 року призначається на посаду завідувача кафедри незаразних хвороб тварин Інституту післядипломного навчання керівників та спеціалістів ветеринарної медицини, у 2002 році обирається деканом факультету ветеринарної медицини Білоцерківського держагроуніверситету. З 2007 року завідує кафедрою хірургії та обирається членом-кореспондентом Української академії аграрних наук, академіком-секретарем її ветеринарного відділення (2008 р.). На посаді декана запроваджує ліцензовану підго-товку магістрів, нові навчальні плани із введенням спеціалізацій, нагально необхідних для ветеринарної практики з насиченням навчального процесу ультразвуковою та лапароскопічною технікою, реанімаційно-хірургічними комп’ютерними моніто-рами, на підставі чого факультет обрано в 2004 році на 17-й Генеральній асамблеї членом Європейської асоціації закладів ветеринарної освіти. Основними напрямами наукової діяльності М.В. Рубленка є вивчення видових особливостей запальної реакції у тварин та розробка засобів їх корекції; патогенетичне обґрунтування анестезіологічного забезпечення у тварин; вивчення клініко-патогенетичної ролі гемостазу та нейротрансміттерів і внутрішньоклітинних мессенджерів (зокрема, оксиду азоту) при різноманітній патології тварин. За період науково-педагогічної роботи професор М.В. Рубленко опублікував близько 250 наукових праць, із них — 10 монографій, підручники та посібники, 7 науково-методичних рекомендацій для фахівців ветеринарної медицини, є автором 9 патентів на винахід та ряду лікувально-профілактичних препаратів (тіотриазолін, імзауф, вірутрицид, мебетизол, азокаптрин). Також він брав участь у розробці засобів сорбційної терапії — песилу та ентеросгелю. Під керівництвом професора М.В. Рубленка захищено 6 кандидатських дисертацій, виконується 3 докторські та 6 кандидатських дисертацій. У 2004 та 2006 роках йому присвоєне звання «Відмінник аграрної освіти і науки України», 2007 року його нагороджено відзнакою МАП України «Знак пошани». 2010 року Михайло Васильович разом із співавторами 2-томного підручника «Оперативна хірургія, анестезіологія з основами топографічної анатомії тварин» академіком НААН України В.М. Власенком та доцентом Л.А. Тихонюком став лауреатом конкурсу НААН України «За видатні досягнення в галузі ветеринарної науки і освіти». Професор М.В. Рубленко — член науково-методичної комісії з напряму «Ветеринарна медицина», член редколегії видань «Вісник аграрної науки», «Ветеринарна медицина України» та інших, член Експертної ради ВАК України, науково-технічної ради та фармради Державного комітету ветеринарної медицини України. «Найкращий відпочинок — праця» — це гасло є секретом успіху вченого. Життя родини Михайла Васильовича тісно пов’язане з медициною: дружина, Лариса Анатоліївна, працює ветеринарно-санітарним експертом, син Андрій, лікар травматолог-ортопед, донька Наталія — студентка факультету ветмедицини.