Видатний юрист, державний та громадський діяч Валерій Олександрович Євдокимов належить до когорти знакових українців, чия діяльність спрямована на становлення та розбудову Української правової держави. Народився 15 липня 1941 р. у Казані (Російська Федерація). Трудовий шлях розпочав із робітничої професії.

Знання та перший досвід роботи у юридичній сфері отримав у стінах Харківського юридичного інституту, який закінчив у 1964 р. Протягом майже тридцяти років Валерій Євдокимов працював на різних посадах в органах прокуратури. У 1993–1994 рр. очолював Одеську асоціацію юристів. З 1995 по 2016 рр. — Голова Спілки (з 2006 р. — Союзу) юристів України. У 1994 р. був обраний народним депутатом України II скликання. Рішучий та принциповий, професіонал з великої літери, у 1994–1998 рр. В. О. Євдокимов обіймав відповідальну посаду заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань законності та правопорядку. Народний депутат України IV скликання, у 2002–2006 рр. — секретар Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Брав активну участь у законотворчому та конституційному процесах. В. О. Євдокимов — перший голова Вищої ради юстиції України (1998–2001), яку створено відповідно до Конституції України з метою утвердження принципів верховенства права і справедливості, забезпечення незалежності судової влади. Валерій Олександрович є президентом авторитетних міжнародних організацій правників: Всесвітнього юридичного альянсу, Світового конгресу українських юристів, Міжнародного благодійного фонду юристів України, віце-президентом Всесвітньої організації держав

безпеки та миру, заступником голови Міжнародного союзу юристів. Авторитет В. О. Євдокимова у міжнародній правничій спільноті яскраво засвідчує обрання його президентом Всесвітньої асоціації юристів (ВАЮ), що відбулося у серпні 2003 р. в Австралії на XXI конгресі ВАЮ. За 49 років існування асоціації це — перший випадок обрання українського юриста на таку почесну посаду. Його високу кваліфікованість підтверджує й членство у Сенаті Вищої Палати Міжнародного Парламенту безпеки та миру, Верховному суді Міжнародного Парламенту безпеки та миру, Європейській раді магістратур судового порядку. Протягом багатьох років він входив до складу Національної конституційної ради та Національної комісії з укріплення демократії та верховенства права при Президентові України. В. Євдокимов є Великим магістром Міжнародної організації «Лицарський орден справедливості». Багатогранну діяльність поєднує з науковою роботою, пріоритетними напрями якої є судоустрій, прокуратура та адвокатура. У 1997 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. У доробку Валерія Євдокимова багато наукових праць і статей, серед них: «Запобігання умисним вбивствам слідчим» (1996), «Розвиток ідей правової держави в умовах тоталітаризму та переходу суспільства до демократії» (1997), «Попередження корупції серед суддів. Правові проблеми» (1999), «Судоустрій: пошуки оптимального варіанту» (1999), «Розвиток українського конституціоналізму та державно-правова реформа» (у співавторстві, 2001), навчальний посібник «Конституція незалежної України» (у співавторстві, 2000). За плідну працю на благо України Валерій Олександрович нагороджений почесними грамотами Кабінету Міністрів України (2003), Верховної Ради України (2006), відзнаками Міністерства юстиції України «За заслуги» (2000), Вищої ради юстиції України (2001), почесною відзнакою Верховного Суду України «За вірність закону» (2003), знаком «За відзнаку в службі» Державної податкової адміністрації України (2001), почесними відзнаками ДПА?України (2003), Вищого арбітражного суду України І ступеня (2001), Вищого господарського суду «Знак Пошани» (2006), Конституційного суду України (2006), Вищого господарського суду України (2007), Вищого адміністративного суду (2008), відзнакою Міжнародної кадрової академії «За ефективне управління» (2002).

В.О. Євдокимов — «Почесний працівник Державної податкової служби України» (1999), «Почесний працівник прокуратури України» (2000), лауреат загальнонаціональної програми «Людина року» у номінації «Юрист року», переможець загальноукраїнського конкурсу «Юрист року 2002», «Народний посол України» (2001). Нагороджений Вищим орденом юстиції Всесвітньої асоціації юристів, відзнакою Міжнародного лицарського ордену Справедливості — орденом Справедливості І ступеня (2003), Вищим орденом Президента Республіки Сербії (2010), «Орденом честі» Міжнародної поліцейської корпорації громадської безпеки (2011), почесним знаком «За заслуги перед нотаріатом» (2011), почесним знаком Національної академії Служби безпеки України (2011), орденом Станіслава І ступеня, Святої Королеви Анни, Хрестом Пошани «Князь Святослав». У здобутку Валерія Євдокимова також ордени Української православної церкви: преподобних Антонія і Феодосія Печерських, «Різдво Христове» І ступеня, «Різдво Христове» Московського патріархату, орден Андрія Первозваного І ступеня. Попри солідний досвід, численні нагороди та визнання, Валерій Олександрович залишається цікавим співрозмовником, чия доброта та позитивний настрій відразу беруть у полон.