Народився 2 січня 1950 року в м. Ківерці Волинської області в сім'ї робітника. Трудову діяльність розпочав у 1966 році слюсарем на автотранспортному підприємстві. Навчався у Прилуцькому педагогічному училищі Чернігівської області.
У 1970–1975 роках здобував вищу освіту на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Згодом вступив до аспірантури, де захистив кандидатську дисертацію на історичну тематику.
У 1996 році отримав другу вищу освіту за спеціальністю ''Правознавство''. З вересня 1978 року працює в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка асистентом історичного факультету, факультету міжнародних відносин та міжнародного права, згодом – заступником декана по роботі з іноземними студентами.
З 1992 року обіймає посаду заступника декана юридичного факультету. Весь цей час не залишає викладацьку та навчально-методичну роботу.
У липні 1992 року отримав вчене звання – доцент кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету вищеназваного престижного закладу.
З 1996 по 2004 рік – віце-президент, згодом старший партнер приватної фірми ''Юріс'' за сумісництвом, яка протягом майже 10 років посідала перше місце в рейтингу юридичних фірм України.
З 2001 по 2005 рік – юридичний радник Національного Олімпійського комітету України, консультант науково-експертного відділу Секретаріату Верховної Ради України, науковий консультант служби прем'єр-міністра України.
В. П. Самохвалова як визнаного спеціаліста у сфері арбітражного права було включено до списку ад'юдикаторів Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати (м. Париж).
З вересня 2004 року – голова постійно діючого Третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати. У вересні 2005 року Всеукраїнським з'їздом третейських суддів обраний на посаду Голови Третейської палати України.
Віктор Самохвалов – активний прибічник становлення в Україні системи третейських судів та третейського судочинства. На його переконання, третейський суд в сучасному цивілізованому світі – не тільки один із атрибутів правової держави, але й дієвий інститут розбудови громадянського суспільства в Україні.
Наукова діяльність Віктора Панасовича на сучасному етапі включає загальну теорію та історію держави і права, ідеологію державотворення в Україні, формування та розвиток органів державної влади, корпоративне і конституційне право, питання реформи процесуальних кодексів, третейське судочинство в Україні.
В.П. Самохвалов – автор 50 наукових праць, співавтор 2 монографій, 2 підручників та 12 навчальних посібників, співавтор законопроектів ''Про третейські суди'', ''Про національний банк України'', ''Про захист суспільної моралі''.
Голова редакційної Ради науково-практичного юридичного журналу ''Третейські суди України''. Головний редактор ''Вісника Третейської палати України''.
Лауреат конкурсу на краще юридичне видання 1997–1999 років; лауреат Всеукраїнського щорічного конкурсу на краще професійне досягнення ''Юрист року'' в номінації ''Юрист-викладач''.
Удостоєний ордена Всесвітньої організації юристів, ордена Святого Архістратига Михаїла.
У 2004 році указом Президента України В.П. Самохвалову присвоєно почесне звання ''Заслужений юрист України''.
Дружина Ніна Іванівна – науковий співробітник Національного науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації. Разом виховали двоє дітей. Донька Марія – нотаріус, В'ячеслав – адвокат. Обоє мають вищу юридичну освіту.
