Діяльність відомого фахівця у сфері професійної патології і клінічної токсикології, ученої, дослідниці Галини Макарівни Балан сповнена наукових пошуків з авторитетними науково-дослідними установами, фахівцями як тео­ретичної, так і клінічної медицини. Протягом усіх років роботи вона бере активну участь у розслідуванні ­етіології масових і групових випадків гострих отруєнь пестицидами та іншими ксенобіотиками в різних регіонах України. Народилася в Казахстані в багатодітній сім’ї вчительки й фронтовика. Навчання в Карагандинському медичному інституті підштовхнуло зайнятися наукою. У повоєнний час там викладали видатні професори, зокрема біофізик Олександр Леонідович Чижевський, лауреат Нобелівської премії, ім’я якого відоме всьому світові. Після закінчення в 1965 р. медінституту Галина Макарівна розпочала свою лікарську діяльність як цеховий терапевт, потім продовжила як профпатолог у медсанчастині «Карагандавугілля», де практичну роботу поєднувала з дослідницькою в Казахському науково-дослідному інституті гігієни праці та профзахворювань. Її зацікавила проблема хронічних пилових бронхітів у шахтарів із частими загостреннями запального процесу, які важко лікувати антибіотиками. Тому свою кандидатську дисертацію вона присвятила клінічним випробуванням нового біостимулятора продігіозана. З 1978 до 1990 рр. працювала керівником відділу клініко-діагностичних досліджень, потім керівником лабораторії нейроортопедії і клінічного відділу в Інституті комплексних проблем гігієни та профзахворювань Сибірського відділення АМН СРСР у м. Новокузнецьку, зосередившись на дослідженнях, пов’язаних з оздоровленням умов праці й зниженням професійної захворюваності працівників гірничорудної промисловості. Разом зі службою охорони праці Г.М. Балан розробила програму «Здоров’я» ПО «Сібруда» й очолила ­контроль за її впровадженням на залізорудних шахтах Сибіру, що дало змогу оптимізувати профвідбір, організацію та умови праці шахтарів. За це в 1984 р. нагороджена медаллю ВДНГ. Результати досліджень стали підставою для захисту докторської дисертації «Комплексна профілактика вібраційної хвороби в гірників Сибіру» в 1988 р. Сформувавшись як гігієніст і проф­патолог, Галина Макарівна протягом багатьох років була членом Всесоюзної проблемної комісії «Гігієна праці та профзахворювання». У 1990 р. вчена переїхала до м. Києва, де очолила відділ загальної й професійної патології Інституту екогігієни та токсикології імені Л.І. Медведя МОЗ України. Г.М. Балан працює головним науковим співробітником, заступником головного редактора журналу «Сучасні проблеми токсикології, харчової та хімічної безпеки». Свої зусилля Галина Макарівна спрямувала на вирішення проблем патогенезу, діагностики й лікування основних синдромів гострих і хронічних інтоксикацій пестицидами в працівників сільського господарства. Наукові пошуки відображено майже в 400 друкованих роботах. Це численні статті у фахових журналах, розділи в трьох монографіях, понад 30 методичних рекомендацій та інформаційних листів. Під її керівництвом захищено 11 кандидатських дисертацій. Коло наукових інтересів її та учнів — вивчення ролі дисфункції ксено- й гормональних ядерних рецепторів у формуванні ендокринних дизрапторних порушень у разі дії пестицидів та інших ксенобіотиків, метаболічних й обесогенних ефектів. За плідну роботу Г.М. Балан нагороджена багатьма грамотами міністра охорони здоров’я України, Міністерства надзвичайних ситуацій та Київського міського голови. Уважність, привітність, бажання порадити — життєве кредо Галини Макарівни.