Багато років Ігор Дмитрович Багрій працює над створенням та впровадженням пошукових технологій і апаратурних комплексів для видобутку вуглеводнів, підземних вод та вирішення питань безпеки праці у вугільних шахтах. Він провадить геоекологічні дослідження, вивчаючи геодинамічні явища шахтних виробок, забруднення поверхневих та підземних вод у зонах екстремальних промислових навантажень. Народився 27 листопада 1939 р. в м. Жмеринка Вінницької області. Протягом 1962–1967 рр. навчався на географічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив за спеціальністю «Гідрологія». У 1965 р. Ігор Дмитрович почав працювати в Інституті гідромеханіки НАН України. У 1967 р. перейшов до Інституту геологічних наук НАН України. Нині обіймає посаду заступника директора ІГН НАН України, виконує обов’язки завідувача відділу геоекології та пошукових досліджень і керує Науково-технологічним центром паливно-енергетичних ресурсів НАН України. Організовує роботу конструкторського бюро при відділі, фахівці якого розробляють апаратурні комплекси. На їхньому рахунку — 15 запатентованих винаходів. Також науковець очолює спеціалізовану вчену раду інституту. У 2001 р. І. Д. Багрій захистив кандидатську дисертацію, а у 2014 р. — докторську. Підготував вісім кандидатів наук. Наукову роботу вчений здійснює за такими напрямами, як геологія, гідрогеологія, екологія, пошук вуг­лево­днів, водню та підземних вод. Він реалізував 250 пошуково-екологічних проєктів, здійснив 14 морських експедицій на 36 нафтогазових структурах Чорного та Азовського морів (із коефіцієнтом успішності 90–100%). Ігор Дмитрович запропонував кілька інноваційних розробок: комплексну пошукову технологію СТАГГД (структурно-термо-амто-гідро-геохімічні дослідження) на вуглеводні (на суходолі та морських акваторіях); методику прогнозування розломних зон підвищеної проникності для вирішення геоекологічних завдань з огляду на методичні напрацювання полігонних досліджень. Технологію (СТАГГД) та методику (РЗПП) упровадили на низці об’єктів, і вони довели свою ефективність у вирішенні конкретних геоекологічних та пошукових завдань. Результати досліджень висвітлив у 20 монографічних працях та 89 статтях. Науковець далі працює над проєктами з розроблення пошукових технологій водневих скупчень як екологічного енергетичного джерела XXI століття, альтер­на­тивних джерел водопостачання, а також традиційних та нетрадиційних вуглеводнів на суходолі й морі. За самовіддану працю під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нагороджений Грамотою Верховної Ради УРСР (1986), подякою Ради Міністрів СРСР (1987) та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2006). За цикл наукових праць «Оцінювання та шляхи оптимізації стану геологічного середовища Криворізького залізорудного басейну в умовах реструктуризації гірничодобувної галузі» відзначений Державною премією в галузі науки і техніки (2007). До сторіччя НАН України одержав відзнаку НАН України «За професійні здобутки» (2018). З дружиною виховав двох дочок. Життєві кредо І.Д. Багрія: «Дорогу здолає той, хто йде», «Пси гавкають, а караван іде».