Видатний хоровий диригент і композитор Анатолій Тимофійович Авдієвський відкрив нову епоху хорового співу, продовжив і блискуче удосконалив традиції славних попередників, поєднавши фольклорний народний спів з сучасним виконанням та професійною майстерністю. Народився 16 серпня 1933 р. у с. Федвір (нині — Підлісне) Знам’янського (нині — Олександрійського) району Кіровоградської області. Навчався в Одеському державному музичному училищі, з 1951 по 1958 рр. — вчитель музики і співу, керівник хорових колективів у м. Одеса. У 1958 р. закінчив Одеську державну консерваторію ім. А. Нежданової. З 1958 по 1962 рр. — заснов­ник та художній керівник-головний диригент Поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок» (Житомир), викладач з хорового диригування Житомирського музичного училища. З 1963 по 1966 рр. — художній керівник і головний диригент Черкаського народного хору. З 1966 р. і дотепер — генеральний директор-художній керівник Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Г. Верьовки. З колективом провів понад 3000 концертів у багатьох країнах світу. Органічно поєднав народну й академічну манери співу («За байраком байрак» Б. Лятошинського, «Хустина» Л. Ревуцького, «Щедрик» М. Леонтовича). Збагатив репертуар творами великої форми (фольк-опера «Цвіт папороті» Є. Станковича, хоровий концерт «Гори мої, гори» В. Зубицького). У доробку Анатолія Авдієвського понад 100 авторських творів і обробок народних пісень («Над широким Дніпром», «Місяць яснесенький», «Колискова», «Павочка ходить», «Діброва зелена», «Чуєш, брате мій»). Голова наглядової ради та професор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, президент Національного музичного комітету України Міжнародної музичної Ради ЮНЕСКО, голова Національної всеукраїнської музичної спілки, Анатолій Авдієвський — засновник телевізійного фестивалю народної творчості «Сонячні кларнети», конкурсів хорових колективів імені М. Леонтовича та ім. П. Демуцького. З 2003 р. — проректор-директор, почесний доктор та заслужений професор Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, заснованого за його ініціативи. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967), народний артист УРСР (1975) та СРСР (1983). Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1968) та Державної премії СРСР (1978). Нагороджений орденом князя Ярослава Муд­рого V ступеня (2008), численними іншими високими нагородами України та іноземних держав. Дружина митця Майя Пантелеймонівна — педагог-хореограф, заслужений діяч мистецтв України, помічник головного балетмейстера хору імені Г.Г. Верьовки.