Мажорний настрій, бачення прихованої сутності у звичайному, динаміка образів — складові неповторного стилю митця. Творчий доробок Михайла Васильовича Бабія на царині монументального мистецтва налічує понад 2000 кв. м настінного живопису та понад 600 станкових робіт.

Народився 18 березня 1948 р. у Вінниці. Закінчив Одеське художнє училище імені М. Грекова (1968), одну з найкращих в Україні колористичних шкіл, звідти бе­руть витоки енергії та світлоносності кольору у творчості художника. У 1969–1975 рр. навчався на факультеті живопису Київського державного художнього інституту, працював у майстерні народного художника УРСР В.В. Шаталіна. Серед педагогів — Л.І. Вітковський, В.І. Гурін, В.А. Чеканюк, Т.М. Голембієвська. Формується власний почерк — тяжіння до експерименту, руйнування стереотипів. З дитинства полюб­ляючи швидкість, фіксує рух, перетворення. По закінченні вишу подальший шлях пов’я­зав з Вінниччиною, виявивши себе майстром монументального живопису. Основні твори: розпис музею-бібліотеки М. Стельмаха в с. Д’я­ківці на Вінниччині, Центральної дитячої біб­ліотеки. На початку 90 х років обирає жанр натюрморту, але принципово відходить від системи «мертвої природи», притаманній західноєвропейській школі XVII–XIX ст. Його предмети постають у миттєвих, швидкоплинних станах. На сучасному етапі художник синтезує досвід минулого і пошуки нового. Аналогу мистецькому твору «Золотий перетин Вінниччини. Видатні уродженці та діячі Вінницького краю» (2003–2005) в українському образотворчому мистецтві не існує. В монументальному розписі — 106 персоналій, видатні діячі та уродженці Вінницького краю різних часів. Портретні образи доповнюють архітектурні, культурні пам’ятки, духовні символи. На полотні «Незламні доньки-квіти Матері-України» (2005–2006) образ України, поданий крізь постать трипільської Берегині. Духов­ний центр композиції — квітуче поле, на якому кожна квітка — уособлення історичної постаті української жінки. Серед інших станкових творів: «Цукор Поділля» (1986), «Козацька зброя» (1996), «Потужний врожай» (1998). Михайло Бабій — учасник обласних та все­українських виставок з 1985 р., міжнародних арт-фестивалів (1996–1999), усіх трієнале живопису, які відбулися у Києві. Мав персональні виставки: Кельце (1992), Черкаси (1992, 1993), Нью-Йорк (1992), Вінниця (1998). З 1989 р. Член На­ціональної спілки художників Ук­раїни. Твори зберігаються у Хмельницькому обласному художньому музеї, Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, Вінницькому обласному художньому музеї, є власністю Міністерства культури України. Полотна є також в приватних колекціях країн Європи та США.