|
|
Попович Олександр Сергійович Завідувач відділу системних досліджень науково-технологічного потенціалу Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ІМЕНІ Г.М. Доброва НАН України Доктор економічних наук, кандидат фізико-математичних наук, заслужений діяч науки і техніки України. Народився 21 серпня 1939 р. у м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Після закінчення у 1962 р. радіофізичного факультету Київського державного (нині – національного) університету імені Тараса Шевченка працював в Інституті фізики, а потім в Інституті ядерних досліджень АН України, де займався проблемами дифузії плазми в магнітному полі та впливом на неї плазмових нестійкостей. З 1972 до 1991 рр. Олександр Сергійович перебував на науково-організаційній роботі у відділах науки і навчальних закладів ЦК Компартії України та ЦК КПРС, продовжуючи працювати в Інституті ядерних досліджень на громадських засадах. За науково-організаційну діяльність нагороджений орденом «Знак Пошани». На початку 1990-х рр. очолював відділ координації роботи наукових організацій міста |
Києва, згодом головне управління Міністерства науки і технологій, де керував робочою групою з розробки законопроекту «Про наукову і науково-технічну діяльність», був науковим консультантом Президента України.
З 2000 р. працює у Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва, спочатку завідувачем міжгалузевою (МОН і НАН України) лабораторією проблем формування та реалізації науково-технологічної політики, а згодом – завідувачем відділу системних досліджень науково-технічного потенціалу.
Вчений опублікував понад 200 наукових, науково-популярних та публіцистичних робіт у галузі фізики плазми, проблем інноваційного розвитку економіки, управління наукою, формування і реалізації науково-технологічної та інноваційної політики та історії науки.
О.С. Попович обґрунтував ідею формування ієрархічної системи науково-технологічних пріоритетів, кожному рівню якої притаманний свій специфічний механізм реалізації та відповідальності за досягнення результатів: стратегічних, які затверджує Верховна Рада України; середньострокових загальнодержавного рівня, які визначає в рамках стратегічних пріоритетних напрямів Кабінет Міністрів України; середньострокових галузевого рівня, які визначаються і реалізуються міністерствами і відомствами; середньострокових регіональних загальнодержавного значення, які отримують часткову підтримку держави за ініціативою місцевих органів влади; середньострокових місцевого значення, які цілком відносяться до компетенції місцевих органів влади. Ця ідея значною мірою була втілена в Законі України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» і частково – в законі «Про пріоритетні напрями науково-технічної діяльності». У співпраці з білоруськими та молдовськими колегами вченим виконано цикл досліджень з проблем нарощування соціального капіталу науки, який був удостоєний премії білоруської, української та молдовської академій.
|
