|
Глухов
Микола Володимирович
кавалер ордена «за заслуги» ІІІ та ІІ ступенів
Шанований та знаний громадський діяч, Глухов Микола Володимирович народився 14 грудня 1949 року в с. Великому Кобелячку Новосанжарського району на Полтавщині.
У 1969 році, після закінчення Крюківського машинобудівного технікуму, розпочав трудовий шлях на Крюківському вагонобудівному заводі. Після демобілізації з лав Радянської армії працював інженером у науково-дослідному інституті вагонобудування, інструктором райкому партії, головним інженером та директором дослідного заводу. Здобув дві вищі освіти за спеціальностями «Інженер-механік» та «Інженер-економіст».
Понад двадцять років Микола Володимирович пропрацював на керівних посадах виконавчих органів місцевого самоврядування —
заступником голови виконкому Крюківської районної ради м. Кременчука, першим заступником голови виконкому Кременчуцької міської ради, а з 2000 по 2010 рр. тричі обирався міським головою м. Кременчука. Кременчуцька громада саме Миколі Глухову довірила свою долю у далеко не найкращому для себе
2000 році.
|
Новому керівництву міста у той час довелося зіткнутися з рядом проблем: суцільні борги буквально в усіх сферах народного господарства, багато втрачених економічних зв’язків, непрацюючі підприємства.
Кременчани добре пам’ятають ті часи, коли у місті не працювало виробництво, працівники підприємств та бюджетної сфери мали великі борги із зарплати, не було гарячої води, лихоманили постійні відключення від електроенергії. Міській владі доводилося працювати інколи в екстремальних умовах, але вже за п’ять місяців 2000 року вдалося погасити борги за енергоносії, а пізніше вирішити практично всі проблеми Кременчука із постачанням електроенергії, із забезпеченням мешканців теплом та гарячою водою.
Відновили роботу промислові підприємства Кременчука, у бюджет почали надходити додаткові кошти, які дали можливість вирішувати нагальні проблеми та погасити борги із зарплати.
Помітно покращився стан справ у будівництві. Міськвиконком, розуміючи необхідність будівництва житла для своїх громадян, знаходить разом з інвесторами житла різноманітні способи вирішення цього питання.
У тому ж ритмі Микола Глухов і його управлінська команда підтримували й оновлення та розширення об’єктів соціальної сфери. Варто згадати лише будівництво лікувально-оздоровчого комплексу госпіталю інвалідів війни, спорудження центру ранньої реабілітації дітей-інвалідів, відновлення роботи заміського табору відпочинку для дітей «Зоряний», втілення в життя програми реконструкції малосімейних гуртожитків. Своїм оновленням кременчан порадували залізничний та авто вокзали.
Різке погіршення якості води в Дніпрі спонукало керівництво міста терміново вирішувати проблему питної води. Введення в дію накопичувального резервуара питної води та нового водогону суттєво зняло напругу з водозабезпеченням Крюкова.
Сприяла місцева влада Кременчука і розвитку малого та середнього бізнесу. У місті успішно діє інформаційно-довідкова служба «Гаряча лінія», реєстраційна палата, міський Фонд підтримки підприємництва, відкрито Єдиний офіс, який у 2009 році визнаний кращим в Україні серед міст.
Нагороджений орденами «За заслуги»
ІІІ (2002) та ІІ ступенів (2009), Грамотою Кабінету Міністрів України, подякою Президента України.
Завдяки професійним та зважливим діям М.В. Глухова Кременчук з упевненістю дивиться в завтрашній день.
Присвячуючи левову частку свого часу роботі, Микола Володимирович завжди знаходить час для сім’ї. Разом з дружиною Валентиною Петрівною виховали доньку Анну та сина Павла, нині подружжя Глухових тішиться внуками —
Єлизаветою, Катериною, Єгором та Добромиром.
|
