|
Баранік
Олександр Якович
Заступник генерального директора — технічний директор
ПАТ «Інститут транспорту нафти»
Заслужений працівник промисловості України
ародився Олександр Якович у 1946 р.
на Хмельниччині. Трудову діяльність розпочав одразу після закінчення загальноосвітньої школи у 1964 р. токарем першого розряду Ямпільського авторемонтного заводу.
Майже усе трудове життя Олександр Якович присвятив Інституту транспорту нафти (раніше «Південдніпронафтопровід»), до якого прийшов працювати після закінчення у
1973 р. Івано-Франківського інституту нафти і газу. Тут він пройшов шлях від інженера, старшого інженера, провідного інженера, керівника групи до головного фахівця, заступника начальника, начальника технологічного відділу до технічного директора. У 2004 р. О.Я. Бараніка обирають заступником голови правління— головним інженером проектного департаменту Інституту.
|
За роки роботи на підприємстві зарекомендував себе висококваліфікованим фахівцем з проектування об’єктів
транспорту та зберігання нафти і нафтопродуктів, ініціативним та
енергійним організатором, відповідальним керівником.
Олександр Якович брав безпосередню участь в проектуванні нафтопроводів та нафтопродуктопроводів у Сибіру, Казахстані і в Україні. Зробив вагомий внесок у розробку основних технічних рішень при проектуванні найважливіших об’єктів нафтової та нафтропродуктопровідної галузі колишнього СРСР: нафтопроводи «Куйбишев—Лисичанськ—Кременчук—Снігурівка—Одеса»; «Кенкияк (Жанажол)—Орськ», «Тенгіз—Гур’єв—Астрахань—Грозний», «Каламкас—Коржанбас—Шевченко», нафтопродуктопроводи «Акстада—Єреван», «Баку—Хашурі», «Лисичанськ—Мелітополь—Крим» та країн дальнього зарубіжжя: нафтопродуктопровід «Багдад—Басра»; нафтопровід «Варадеро—Мотансас».
В період становлення України як самостійної держави виникла необхідність перевалки великої кількості в’язких нафтопродуктів (мазутів). О. Я. Баранік з групою фахівців служби експлуатації та виробників обладнання запропонували спосіб, пристрій та обладнання для зливу застиглих нафтопродуктів із залізничних вагонів-цистерн, на що отримали відповідні патенти, які впровадили в життя на нафтобазах у Феодосії, Камишевій Бухті (м.Севастополь), на головній насосній станції Мангишлак нафтопроводу в Кахахстані та інші.
На сьогодні фахівці інституту на чолі з О.Я. Бараніком вирішують технічні питання, пов’язані з транспортуванням концентрату залізної руди трубопровідним транспортом, розробляючи ТЕО єдиного на просторах колишнього СРСР пульпопроводу.
Довіра колективу до Олександра Яковича, професійний досвід, вміння працювати в ринкових умовах дозволили інституту зайняти гідне місце на ринку послуг у нафтовій галузі. За період з 1994 р. і по теперішній час в декілька разів зросли обсяги робіт, підвищилась їх якість, розширилося коло замовників. 11 серпня 2006 р. ПАТ «Інститут транспорту нафти» приєдналося до офіційного підписання Глобального Договору ООН. Політика підприємства реалізується з урахуванням 10 принципів соціальної рівності.
Соціальна відповідальність бізнесу є складовою проголошеної місії ПАТ «ІТН», а також викладена у Політиці вищого керівництва. У сфері якості та екологічного менеджменту ПАТ «ІТН» є прихильником філософії загального управління якістю (Total Quality Managment), на якій базується модель ділової досконалості Європейського фонду управління якістю.
|
